Податкове резидентство 2025: Визначення резидентства в різних країнах, Уникнення подвійного оподаткування доходів / капіталу, Дистанційна праця та підприємництво, Подання недостовірної інформації банкам (Штрафи), Ризики CRS обміну, Зміна податкового резидентства

– Податкове резидентство 2025: Вебінар, Семінар;
– Що робити тим хто ще не визначився з резидентством?
– Ризики для українських резидентів із закордонними рахунками менше $250k: ДПС може вимагати підтвердження джерел надходжень (Wise, Revolut).
– Штрафи за подану недостовірну інформацію в українські банки про зміну податкового резидентства (CRS): 2024 – не застосовуються, 2025 – 50% від суми (приблизно 400 тис. грн), з 2026 – повний розмір штрафу (близько 710 тис. грн).
– Рекомендації для податкових резидентів України з рахунками за кордоном (CRS);
– Визначення, втрата та підтвердження статусу нерезидента України;
– Подвійне резидентство (Конфлікт обовязків) та Подвійне оподаткування;
– Розподіл прав оподаткування між країнами; Принцип уникнення подвійного оподаткування;
– УПУПО: оподаткування доходів/капіталу; Дистанційна праця з-за кордону; Дистанційне підприємництво з-за кордону;
– Врахування місцевих КІК-правил;
– Отримання за кордоном UA дивідендів; ПДФО в ЕС для трудовихд доходів;
– Рейтинг (антирейтинг) податкової міграції; Зміна податкового резидентства (у+);
– Спеціальні податкові режимі (зокрема для «цифрових кочівників» з IT-сфери);
– Незадоволення ОЕСР схемами зміни резидентства;
– Повне закриття інформації про власника активів; Нова податкова батьківщина. Практичні рекомендації для українців.

Тема 1. Податкове резидентство 2025: які податкові обов’язки мають громадяни України при постійному проживанні в Україні та чи змінюється коло обов’язків при переїзді за кордон (тимчасово чи на тривалий термін)?

– Коли і за яких обставин українці повинні сплатити податки та/або подавати річну майнову декларацію в Україні? А як щодо країни перебування?
– Наслідки статусу резидента в Україні (валютний контроль, декларування, КІК)
– Критерії для статусу резидента (місце проживання, центр інтересів, перебування понад 183 дні).

Тема 2. Який статус важливий для податкових цілей – громадянство чи податкове резидентство? Причини зміни резидентства?

– Оптимізація особистого податкового навантаження;
– Мінімізація ризиків автоматичного обміну (CRS);
– Уникнення майбутнього українського правила КІК;
– Захист економічної інформації;
– Обхід українських правил валютного контролю;
– Можливість відкриття і збереження рахунків в репутаційних світових банках;
– Комфортніший правовий режим і ефективний судовий захист;
– Особиста безпека сім’ї та якісний рівень медицини, включаючи страхову.

Тема 3. Чек-лист визначення статусу «резидента» за законодавством України.

– Як визначати «центр життєвих інтересів» та чому це важливо для фізичних осіб?
– Українська та світова практика (с урахуванням відомих судових кейсів).
– Якщо сім’я розділена, чи можуть такі обставини вплинути на ваші податки?
– Чи має значення місце отримання доходів?

Тема 4. Підстави й процедура втрати статусу резидента України. Судова практика.

1. Порядок дій щодо припинення резидентства – чек-лист необхідних кроків від подання «нульової» податкової декларації до постановки на консульський облік.

2. Підтвердження статусу нерезидента – достатній набір дій, щоб стати нерезидентом не втрачаючи громадянство (законне право на тривале проживання для особи і сім’ї, зняття з реєстрації та припинення трудових/цивільно-правових відносин в Україні, припинення ФОП, джерела доходів за кордоном ІПН в іноземній країні).

3. Втрата статусу резидента через суд (судова практика, ознаки нерезидентності, які притаманні позивачам):

– Кейс по Ізраїлю: справа №520/22616/21 (остання судова ухвала від 23.11.2022).
– Кейс по Німеччині: справа №280/3288/24 (останне судове рішення від 05.11.2024).
– Кейс по ОАЕ: справа №520/23643/24 (останне судова ухвала від 10.12.2024).
– Кейс по Австрії: справа №440/7564/24 (останне судове рішення від 05.12.2024).
– Кейси по Франції, Кіпру, Іспанії, Молдові

4. Деяка аргументація судів:
– неперебування громадянина України на консульському обліку в зарубіжному консульстві України не може вважатися безумовною ознакою постійного проживання громадянина в Україні;
– процедура оформлення виїзду громадянина України за кордон на постійне місце проживання не може ототожнюватися з процедурою підтвердження його статусу резидента;
– «поняття «центр життєвих інтересів » не має визначення в національному або міжнародному праві, а також у судовій практиці, а критерії ОЕСР мають суто рекомендаційне значення)

Тема 5. За яких обставин українець можете стати податковим резидентом й платником податків в іншій країні, чи є пільги та винятки та чи можливо заздалегідь усе спланувати й уникнути ризиків?

Тема 6. За якими показниками визначають статус «резидента» в інших країнах?

– Приклади по країнам: Литва, Естонія, Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Хорватія, Словенія, Греція, Кіпр, Італія, Португалія, Іспанія, Андорра, Франція, Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Ізраїль, Туреччина, ОАЕ, Великобританія, Австралія, Канада, США.

Тема 7. Коли ведуть мову про «подвійне резидентство», чи означає це на практиці необхідність сплати податків двом країнам?

а. У разі відсутності доходів на території країни тривалого перебування чи можуть в такій країні виникати певні податкові обов’язки:
– Подання податкових декларації (включаючи «нульові»)
– Сплата інших податків, окрім податків з доходів (майнові, транспортні, податки на розкіш тощо).
— Врахування місцевих КІК-правил?

б. Як щодо оподаткування соціальної допомоги в країні перебування та в Україні.
в. Приклади податкового навантаження для фізичних осіб в розрізі країн.
г. Як відбувається застосування угод про уникнення про подвійне оподаткування у відношенні до фізичних осіб?

д. Які питання українці повинні з’ясувати, якщо довготривало проживають не тільки в Україні?
– tie-breaker тест: виділяють 4 послідовних критеріїв визначення країни податкового резидентства через порівняння зв’язків особи з конкретними країнами по набору елементів (житло, особисті/економічні зв’язки, країна постійного проживання)

– Кейси зіркових людей (Паваротті (нерухомість, банківські вклади, учасник італійських компаній) Бар Рафаела (медична страховка в Ізраїлі), Шакіра (перебування понад 183 в Іспанії))
– Випадки, в яких виникає міжнародне юридичне подвійне оподаткування (одноразова повна / необмежена податкова відповідальність, обидві держави оподатковують дохід або капітал)

– Розподіл прав оподаткування між країнами. Принцип уникнення подвійного оподаткування
– Податкові спори між країнами ЄС та порядок їх вирішення відповідно до Директиви ЄС 2017/1852:
• подання скарги особою
• вирішення питання про відхилення/прийняття заявки компетентним органом держав
• процедура взаємного узгодження (протягом 2 років)
• (якщо попередній етап неуспішний) Створення консультативної комісії цими органами для розгляду скарги. Альтернатива – комісія з альтернативного вирішення спорів
• (якщо комісію не створено) – особа подає скаргу до місцевого суду

– УпУПО – база оподаткування та принцип оподаткування дивідендів, відсотків, роялті, приросту капіталу, доходів від відчуження нерухомості.

Тема 8. Чи є різниця у впливі на податковий статус типу доходів українців – праця за наймом, підприємництво, пасивні доходи від інвестицій тощо?

– Як статус підприємця в Україні впливає на податкові зобов‘язання українців за кордоном?
– Український підприємець виїхав з України без зняття з реєстрації ФОП чи місця проживання – на що це вплине?
– Якщо українець із тривалим перебуванням за кордоном продовжує дистанційно працювати на українського роботодавця – перед якою країною та який рівень податкових обов’язків він буд нести?

Тема 9. «Резиденти мимоволі» – поточні позиції інших країн (ЄС, зокрема) щодо оцінки обставин визначення резидентського статусу і податкових зобов’язань українських вимушених мігрантів (ліберальний підхід у Польщі, Ірландії, Іспанії, Латвії, фіскальний підхід – у Німеччині, Естонії).

– Звернення України до ЄС із пропозицією застосування до українських біженців «ковідного» прецеденту для уникнення подвійного оподаткування.
– Наказ Міністерства фінансів України №248 яким затверджено форму довідки-підтвердження резидентства, та визначає процедуру видачі відповідної довідки.

Тема 10. Як податковий статус впливає на банківське обслуговування за кордоном? Чому визначення резидентства вкрай важливе для обміну фінансовою інформацією для податкових цілей

Тема 11. Автоматичний обмін інформацією за стандартами CRS: нові можливості для ДПС відстежувати фінансові активи українців за кордоном.

1. CRS: глобальне охоплення

– Система діє у 123 юрисдикціях, включаючи Швейцарію, Люксембург, Гонконг.
– Підзвітні установи: банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди.

2. Як працюватиме автоматичний обмін за стандартом CRS?

– Фінансові установи встановлюють податкове резидентство власників рахунків.
– Збір даних про баланс, доходи (відсотки, дивіденди) та операції нерезидентів.

3. Інформація, яка передається ДПС:

– Дані про власників рахунків, операції, залишки.
– Інформація про доходи фізичних і юридичних осіб на іноземних рахунках.

4. Дії ДПС з отриманими даними:

– Перехресна перевірка задекларованих доходів із фактичними операціями.
– Запит підтверджуючих документів про джерела коштів.
– Донарахування податків, пені у разі невідповідностей.
– Судовий розгляд у разі оскарження платником податків.

5. CRS. 2025: до чого може привести подання банку помилкової чи недостовірно інформації про резидентський статус банківського клієнта?

а. Штрафи за навмисне подання неправдивих даних про податкове резидентство:
– 2024: не застосовуються.
– 2025: 50% від суми (приблизно 400 тис. грн).
– 2026: повний розмір (близько 710 тис. грн).
б. Санкції за неналежне декларування: до 100 мінімальних зарплат (650 тис. грн у 2024).

6. Цілі використання CRS даних:

– Оподаткування незадекларованих доходів з іноземних рахунків.
– Застосування правил КІК через виявлення контролерів.
– Перевірка фінансових рахунків у банках та платіжних системах (Wise, Payoneer, Revolut).

7. Рекомендації для платників податків:

– Перевірка відповідності декларацій CRS-даним.
– Коректне оформлення податкового резидентства.
– Уникнення штрафів через вчасне подання достовірної звітності.

8. Ключові ризики CRS для українців:

– Розбіжності між даними CRS і податковими деклараціями.
– Можливі наслідки для контролерів КІК та власників рахунків у платіжних системах.
– Незадоволення ОЕСР схемами резидентства (країни високого ризику, рекомендації для фінансових установ щодо перевірки клієнтів (резидентська адреса, перебування останні 90 днів, податкова декларація).

Тема №12. Чи існують країни без оподаткування доходів фізичних осіб? Нова податкова батьківщина.

– Які з європейських та НЕєвропейських країн можуть бути найкомфортнішими з податкових причин (01-10 переможців), а які – навпаки (топ-10 аутсайдерів)?
— Спеціальні податкові режими (зокрема для «цифрових кочівників» з IT-сфери) – як працюють і які можуть мати ризики для українців?

– Повне закриття інформації про власників активів: основний (податкове резидентство) та додаткові (громадянство, заявлена адреса, ІР адреси) критерії
– Нова податкова батьківщина: порівняння ставок основних податків у популярних резиденціях (ОАЕ, Монако, Кіпр, Андорра, Мальта).

– Податковий резидент Монако: (стандартний часовий критерій перебування в князівстві 183 дні на рік і більше, додаткові критерії)
– ОАЕ: хто є резидентом (громадянин, власник резидентної візи та ID card), оптимальна ситуація з фактичним перебуванням

– Ізраїль: центр життя як ключовий критерій, пільговий режим для громадян, що пройшли Алію, (податкові знижки та звільнення від окремих зобов’язань)

– Кіпр: загальне правило щодо перебування та додаткове (60 днів + один з критеріїв(бізнес чи робота на Кіпрі, відсутність резидентства інших країн). Пільги для резидентів Кіпру без доміцилію (звільнення від оподаткування дивідендів, ПДФО, збору на потреби оборони, оподаткування приросту капіталу від продажу ЦП та корпоративних прав)

– Португалія: загальне правило резидентності, пільговий режим оподаткування NHR (пільги щодо прибуткового податку з доходів, звільнення від оподаткування іноземних доходів)

– Великобританія: тест світового резидентства, національний тест та істотні зв’язки з Великобританією. Негативні критерії за яких особа не є резидентом. Тест на наявність достатніх зв’язків (родинні зв’язки, нерухомість, робота, 90 днів). Недоміцильний резидент і пов’язані з цим особливості оподаткування. Оподаткування іноземного доходу, ремітованого до ВБ.

– Швейцарія: податковий доміциль або податкова резиденція (якщо є місце, де зосереджені особисті зв’язки особи, де регулярно проводиться неробочий час, зміцнюються дружні і сімейні зв’язки, приймається участь в соціальному житті спільноти). Основні категорії податку.
– Італія: проживання більше 183 днів+один з критеріїв. Паушальна система платежів.
– Греція: постійне проживання або центр життєвих інтересів. NON-DOM режим для інвесторів

– Андорра: постійне проживання або центр життєвих інтересів. ВНЖ як додатковий критерії резидентства. Доходи, що звільнені від прибуткового податку (дивіденди від місцевих компаній, продаж акцій іноземних компаній, продаж нерухомості за кордоном, соціальні та державні допомоги).
– Болгарія та Румунія: адреса/доміциль, постійне проживання, центр життєвих інтересів.

Тема №13. Практичні рекомендації для українців, що вимушено опинились за кордоном на тривалий термін.

– Дистанційна праця за кордоном (оподаткування, застосування УпУПО). Оподаткування на прикладі Іспанія
– Отримання з-за кордону дивідендів з України (приклад Польщі)
– Становище українських біженців за кордоном. Роз’яснення податкових органів Естонії, Ірландії, Латвія, Польща, Литва, Німеччина)
– ПДФО в ЄС для трудових доходів.

Тема 14. Незалежне підтвердження для банків статусу резидента (legal opinion) для цілей CRS.

– Відкриття рахунків в іноземних банках та фінансових установах.
– Оновлення даних по існуючим рахункам.

Тема 15. Законопроєкт про множинне громадянство.

– Знижки: 2 учасника – 5%, 3 та більше – 10%

– Тривалість заходу [Вебінар, Семінар]: 7 годин;
– Запитання в чаті або голосом;
– Відповіді на запитання (індивідуальні або надіслані заздалегідь);
– Персональний доступ до відеозапису: 7 днів;
– Ексклюзивні презентації та матеріали доповідачів.
– Сертифікат;
– Особиста комунікація з доповідачами та колегами;
– 10 метрів до укриття;
– Забезпеченння залу резервним електропостачання та інтернет з’єднанням;
– Обід у ресторані та кава з випічкою зранку та в перервах;
– Набір для роботи на семінарі: пакет, ручка, блокнот;
– Знижка на поселення в Готелі (звяжіться з вашим менеджером).

– Дата заходу: 11.03.2025
– Вартість: 3250 грн

– 09:30-10:00 – Підключення до ZOOM.
– 09:30-10:00 – Реєстрація учасників в Залі для конференцій
– 10:00-12:00 – Сесія №1. КУЗНЕЧІКОВА Олена
– 12:00-12:30 – Обід.
– 12:30-14:30 – Сесія №2. КУЗНЕЧІКОВА Олена
– 14:30-14:45 – Перерва.
– 14:45-18:00 – Сесія №3. КУЗНЕЧІКОВА Олена