Cемінари та Вебінари

Позвоните нам:

+38 (067) 318-23-78
Головна / Семинары / Трансфертне ціноутворення
Докладчики
Дата и продолжительность
  • Старт09:30 - 16 Дек 2020
  • Конец17:00 - 16 Дек 2020
Реєстрація по телефону
Шевченко Олександр
виберіть формат участі
РЕЄСТРАЦІЯ ЧЕРЕЗ САЙТ
1750
  • Завантажити програму
  • Додаково: 300 грн друковані методичні матеріали (300 сторінок)

  • Знижки: 2 учасника - 5%, 3 та більше - 10%.

  • До вартості включено: чат з доповідачами, консультації, матеріали та презентації, сертифікат.

  • Онлайн-трансляція
    MyOwnConference
РЕЄСТРАЦІЯ ЧЕРЕЗ САЙТ
2850
Количество участников
  • оплата по счету, предоставляем, документы для бухгалтерии (счет, регистрационные документы, акты выполненных работ).

  • оплата в день проведения мероприятия при регистрации, предоставляем, все необходимые документы для бухгалтерии.

  • оплата банковской картой VISA, MasterCard c помощью сервиса моментальных платежей Liqpay

грн.

Чому Вам варто відвідати наш семінар? Трансфертне ціноутворення — Зміни в сфері ТЦУ згідно Закон №466-IX (№1210) – яких українських компаній стосуватиметься запровадження звіту в розрізі країн (CbC Report) та мастерфайлу, повідомлення про участь в міжнародній групі компаній, розширено обсяг інформації / документів, що має міститись у / додаватись до Документації з ТЦУ, зміна критеріїв пов’язаності осіб, перелік рекомендованих джерел інформації для обґрунтування біржового товару буде змінено, запровадження концепції «ділової мети» для цілей ТЦУ, посилення штрафних санкцій.

Варіанти участі:

1. Участь в залі для конференцій.
2. Участь в онлайн-трансляції заходу з можливістю задавати питання в чаті.

Програма семінара/вебінара:

Блок №1. Трансфертне ціноутворення та імплементація плану BEPS в Україні. Підготовка до суттєвих змін в трансфертному ціноутворенню. Закон №466-IX (№1210)

1. Міжнародна група компаній: вимоги щодо трансферного ціноутворення.

— Поняття міжнародної групи компаній. Материнська компанія та учасники міжнародної групи компаній. Утворення без статусу юридичної особи (траст, партнерство, фонд тощо) як учасник міжнародної групи компаній.
— Критерій консолідованої фінансової звітності як основна ознака міжнародної групи компаній.
— Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: форма, порядок та строки. Які дані потрібно включити до повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?
— Запровадження обов’язку повідомлення про участь у міжнародних групах компаній: вперше до 01 жовтня 2021 року.
— Штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – 50 ПМПО (не менше 105 100 грн.).

2. Трирівнева модель документації з трансферного ціноутворення: крок 13 Плану дій BEPS.

— Документація з трансфертного ціноутворення (Локальний файл).
— Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (Майстер-файл).
— Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (Сountry-by-country report).

3. Документація з трансфертного ціноутворення (Локальний файл).

— Збільшення обсягу інформації та документів у складі документації з ТЦУ: дані про кінцевих бенефіціарних власників, ланцюг постачання (створення вартості), обґрунтування ділової мети у разі придбання робіт (послуг, нематеріальних активів), аудиторський висновок тощо.
— Подання документації з ТЦУ в електронній формі: порядок, технічна можливість.

4. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (Майстер-файл).

— Глобальна документація з ТЦУ: для міжнародних груп компаній з сукупним доходом більше 50 млн. євро.
— Вимоги до змісту і форми глобальної документації з ТЦУ.
— Попередня підготовка інформації для складання глобального майстер-файлу: що важливо врахувати?
— Запит ДПС України про надання глобальної документації з ТЦУ: граничні строки надіслання, виконання запиту у разі наявності двох і більше учасників міжнародної групи в Україні тощо.

— Строк подання глобальної документації з ТЦУ: 90 календарних днів після отримання запиту.
— Чому компаніям важливо завчасно розпочати підготовку глобального майстер-файлу?
— Перші запити про подання глобальної документації з ТЦУ слід очікувати не раніше 2023 року – щодо 2021 фінансового року.
— Відповідальність за неподання глобального майстер-файлу: штраф у розмірі 300 ПМПО (не менше 630 600 грн).

5. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (CbC Report).

— Трансфертне ціноутворення: сучасні аспекти застосування
— Випадки обов’язкового подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній: консолідований дохід групи понад 750 млн. євро, материнська компанія – резидент України, резидент України уповноважений материнською компанію на подання звіту тощо.
— Уповноважений учасник міжнародної групи компаній: правила та докази призначення.
— Як підготувати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній та яку інформацію для цього потрібно зібрати? Строк подання звіту сountry-by-country.

— Перше подання звіту сountry-by-country: орієнтовно у 2023 році, якщо Україна приєднається до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією.
— Особливості використання звіту сountry-by-country для моніторингу контрольованих операцій.
— Юридичний статус інформації, що міститься у звіті сountry-by-country, та межі її використання податковими органами. Коригування обсягу оподатковуваного прибутку на підставі звіту сountry-by-country.
— Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports (CbC MCAA): звіт сountry-by-country як об’єкт автоматичного міждержавного обміну податковою інформацією. Орієнтовний термін запровадження Country-by-Country Reporting в Україні.

6. Нові критерії пов’язаності осіб.

— Збільшення розміру володіння корпоративними правами юридичної особи з 20 % до 25 %.
— Участь міжнародних фінансових організацій (МФО) у структуруванні бізнесу: вплив на пов’язаність осіб.
— Спільний кінцевий бенефіціарний власник – безумовна ознака пов’язаності юридичних осіб.
— Пов’язаність через кредиторську заборгованість. Правило «тонкої капіталізації».

— Порядок визначення розміру частки володіння корпоративними правами у складних корпоративних структурах.
— Приклад розрахунку прямого та опосередкованого контролю між пов’язаними особами.
— Новий вид пов’язаних осіб – утворення без статусу юридичної особи. Додаткова ознака пов’язаності — участь у договорі про спільну діяльність.
— Можливість самостійного визнання осіб пов’язаними. Наслідки для платника податків.
— Встановлення пов’язаності осіб за позовом податкового органу: судова практика, способи захисту прав платника податків.

7. Контрольовані іноземні компанії (КІК).

— Трансфертне ціноутворення 2020 – вдосконалення правил у векторі BEPS.
— Концепція оподаткування прибутку КІК на рівні контролюючої особи: крок 3 Плану дій BEPS.
— Поняття та ознаки КІК. Можливість існування КІК без статусу юридичної особи: партнерство, траст, фонд тощо. Критерії визнання іноземної компанії контрольованою.
— Поняття контролюючої особи. Резидентський статус контролюючої особи. Правила встановлення реального власника КІК (контролюючої особи).
— Визначення контролюючої особи через ланцюг опосередкованого володіння підконтрольними юридичними особами.

— Особливості встановлення відносин контролю при опосередкованому володінні іноземною компанією через траст, установу, фонд, інше утворення без статусу юридичної особи.
— За яких умов резидент України не є контролюючою особою іноземної компанії, частки якої перебувають в управлінні трасту, установи, фонду чи іншого іноземного утворення без статусу юридичної особи?
— Повідомлення про заснування утворення без статусу юридичної особи: порядок, строк подання, документи, що додаються (нотаріально засвідчений підпис управителя, відомості про його правовий статус, юридичний висновок іноземної юридичної фірми тощо).
— Ознаки фактичного контролю над іноземною компанією: суттєвий та вирішальний вплив на бізнес-рішення (обов’язкові до виконання вказівки, ведення переговорів щодо укладення договорів, довіреність на підписання угод строком більше ніж 1 рік, управління банківським рахунком тощо).

— Здійснення фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи.
— Порядок визнання фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над КІК. Презумпція відсутності фактичного контролю на юридичною особою та можливість її спростування податковим органом.
— Оподаткування прибутку КІК: підстави, умови, об’єкт оподаткування.
— Яким чином оподатковується дохід (прибуток) резидента України, отриманий від діяльності КІК?
— Порядок обчислення скоригованого прибутку КІК. Визначення доходів і витрат КІК відповідно до принципу «витягнутої руки».
— Розрахунок частки скоригованого прибутку КІК, який підлягає оподаткуванню в Україні.

— Випадки правомірного зменшення скоригованого прибутку КІК.
— Перерахунок скоригованого прибутку КІК контролюючим органом: як захистися від необґрунтованих претензій податкових інспекторів?
— Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК: сплата податку на прибуток за ефективною ставкою 13% і більше, 50 % доходу – пасивні доходи, дохід не більше 2 млн. євро, розміщення акцій на фондовій біржі тощо.
— Пасивні доходи КІК: у яких випадках можуть стати активними?
— Складання документації з ТЦУ для КІК. Наслідки неподання контролюючою особою документації з ТЦУ: 30-відсоткове коригування оподатковуваного прибутку КІК.

— Вимоги до звіту про КІК. Складання та подання звіту про КІК разом з річною податковою декларацією. Умови продовження строку для подання звіту про КІК. Перший звіт про КІК потрібно подати у 2022 році за 2021 рік?
— Повідомлення про набуття або припинення участі у КІК. Особливості здійснення резидентом України контролю над іноземною публічною компанією.
— Податковий контролю щодо КІК. Методи виявлення КІК у володінні резидентів України. Функції банків та інших фінансових установи щодо виявлення КІК у володінні клієнтів.
— Підстави для перевірки контролюючої особи. Періодичність та тривалість перевірки контролюючої особи. Повноваження контролюючих органів щодо виявлення КІК та нарахування податкових зобов’язання резидентам України. Аналітичний збір інформації про володіння резидентами України частками у іноземних компаніях.
— Фінансова відповідальність на неподання, несвоєчасне подання або подання з порушенням встановлених вимог звіту про КІК.
— Запровадження правил щодо оподаткування прибутку КІК з 2021 року. Перспективи відтермінування набрання чинності податковими нормами про оподаткування прибутку КІК.

8. Концепція ділової мети.

— Розумна економічна причина (ділова мета) господарської операції.
— Ознаки відсутності ділової мети: головна ціль операції – уникнення сплати податків або операція була б неможлива між непов’язаними особами.
— Правила встановлення ділової мети: тягар доказування відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган, але платник податків має усунути будь-які сумніви щодо наявності ділової мети шляхом її аргументованого підтвердження.
— Додаткові відомості у документації з ТЦУ: обґрунтування економічної доцільності та ділової мети для операцій з придбання робіт (послуг, нематеріальних активів).

— Немає ділової мети = немає права на формування витрат за операціями з нерезидентами.
— Нова податкова різниця: оподатковуваний прибуток збільшується на суму витрат платника податків при здійсненні операцій з нерезидентом без ділової мети.
— Можливість самостійного коригування ціни контрольованої операції, яка не відповідає діловій меті.
— Рекомендації щодо підтвердження ділової мети в операціях з нерезидентами: перегляд умов договорів, зміна цінової політики, перебудова моделі співпраці тощо.

9. Контрольовані операції з сировинними товарами.

— Запровадження поняття «сировинні товари». Перелік сировинних товарів затверджує КМУ.
— Відмова від жорсткого регулювання контрольованих операцій з сировинними товарами: скасування обов’язковості біржових котирувань і можливість застосування котирувальних цін.
— Розробка правил ТЦУ щодо операцій з підвищеним ризиком (крок 10 Плану дій BEPS).
— Що таке котирувальні ціни: результати біржових торгів, офіційні статистичні звіти, аналітика авторитетних установ, ринкові індекси (еталони)?

— Рекомендований перелік джерел інформації про котирувальні ціни на веб-сайті ДПС України.
— Рекомендації щодо пошуку і використання достовірних та авторитетних джерел інформації про ціноутворення на ринку сировини. Відсутність офіційного переліку джерел інформації про котирувальні ціни.
— Умови використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції з сировинними товарами.
— Повідомлення про укладення договору щодо сировинного товару.

— Важливість своєчасного подання повідомлення та наслідки нездійснення такого повідомлення: застосовуємо котирувальну ціну на дату укладення договору чи на дату переходу права власності на товар (відвантаження товару)?
— Умови договору не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін контрольованої операції з сировинним товаром: як застосовувати котирувальні ціни?
— Використання діапазону котирувальних цін.
— Метод порівняльної неконтрольованої ціни – пріоритетний для оцінки контрольованих операцій з сировинними товарами.
— Умови незастосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для оцінки умов контрольованих операцій з сировинними товарами: обґрунтування доцільності використання іншого методу ТЦУ.

— Практичні рекомендації щодо правильного обґрунтування неможливості застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.
— Наслідки необґрунтованої відмови від застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни: самостійне коригування оподатковуваного прибутку контролюючим органом.

10. Новий вид контрольованих операцій: передача функцій (операції з реструктуризації бізнесу). Додаткова методологія оцінки контрольованих операцій з передачі функцій та контрольованих операцій з нематеріальними активами.

— Розробка правил ТЦУ щодо ризиків і капіталу (крок 9 Плану дій BEPS).
— Передача функцій разом з активами, вигодами, ризиками і можливостями: оцінка операцій з реструктуризації бізнесу з залученням у структуру власності нерезидентів.
— Умови визнання операцій з реструктуризації бізнесу контрольованими.
— Рекомендації щодо перегляду корпоративної структури та моделі співпраці з нерезидентами.

— Розробка правил ТЦУ щодо нематеріальних активів (крок 8 Плану дій BEPS).
— Визначення вартості нематеріальних активів: можливість застосування методики зіставної оцінки вартості.
— Обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій з нематеріальними активами та контрольованих операцій з передачі функцій принципу «витягнутої руки» шляхом розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.
— Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб – безумовний орієнтир для застосування методики зіставної оцінки вартості.

11. Коригування для експортних операцій.

— Нова податкова різниця: 30-відсоткове коригування фінансового результату при експорті товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, зареєстрованих у «низькоподаткових» юрисдикціях, або які відносяться до «ризикових» організаційно-правових форм.
— Умови незастосування 30 % експортного коригування: операція є контрольованою, ціна відповідає принципу «витягнутої руки».
— Обґрунтування незастосування 30 % експортного коригування: рекомендації щодо попередньої підготовки до можливих спорів з податковими органами.

12. Дивіденди. Оподаткування прирівняних до дивідендів платежів.

— «Конструктивні дивіденди»: розширення поняття дивідендів для цілей оподаткування.
— Боротьба з розмиванням податкової бази шляхом віднесення процентних платежів до складу витрат (крок 4 Плану дій BEPS).
— Оподаткування виплат на користь нерезидентів податком на репатріацію: 15 % або інша ставка, передбачена угодою про уникнення подвійного оподаткування.
— Наслідки порушення принципу «витягнутої руки» при здійсненні виплат на користь нерезидентів.
— Нові правила оподаткування «конструктивних дивідендів»: діють з 01 січня 2021 року.

13. Зіставність та оцінка умов контрольованих операцій.

— Детальне визначення усіх аспектів зіставності комерційних і фінансових умов контрольованої операцій з умовами неконтрольованих операцій.
— Нові правила аналізу ризиків, які беруть на себе сторони контрольованої операції: спроможність та здатність контролювати ризик, ресурси для покриття ризику, фактична поведінка сторін тощо.
— Аналіз активів, використаних сторонами контрольованих операцій. Істотність активів та їх вплив на зіставність операцій.
— Відмова від ієрархії методів ТЦУ: застосуванню підлягає метод ТЦУ, найбільш доцільний до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, прямо передбачених ПК України.

14. Постійне представництво нерезидента.

— Деталізація поняття постійного представництва нерезидента. Вимоги Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи і капітал до визначення поняття «постійне представництво».
— Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва (крок 7 Плану дій BEPS): ступінь імплементації у національне законодавство України.
— Фактичні ознаки здійснення нерезидентом діяльності через постійне представництво: надання нерезидентом обов’язкових вказівок, використання корпоративної електронної пошти нерезидента для укладення договорів, розпорядження запасами (товарами) нерезидента на підставі його вказівок тощо.

— Звичайна (основна) діяльність резидента-посередника на території України. Умови, за яких діяльність резидента-посередника (агента, повіреного, комісіонера тощо) містить ознаки постійного представництва нерезидента.
— Діяльності підготовчого або допоміжного характеру: коли не потрібно реєструвати постійне представництво?
— Захист інтересів нерезидента у спорах з податковими органами щодо наявності/відсутності відносин постійного представництва.
— Документальна позапланова перевірка ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік. Примусове взяття на облік нерезидента.

— Арешт майна нерезидента. Нарахування грошових зобов’язань нерезиденту, який здійснює діяльність в Україні без реєстрації постійного представництва.
— Відповідальність за діяльність нерезидента без постійного представництва (штраф 100 тис. грн.).
— Визначення обсягу оподатковуваного доходу постійного представництва нерезидента за принципом «витягнутої руки». Застосування методів ТЦУ при визначенні обсягу оподатковуваного доходу постійного представництва.

15. Механізм пропорційного коригування.

— Пропорційне коригування: право резидента України на зменшення суми податкових зобов’язань, якщо контрагент-нерезидент здійснив коригування своїх податкових зобов’язань відповідно до принципу «витягнутої руки».
— Порядок та підстави звернення до контролюючого органу із заявою про намір провести пропорційне коригування.

— Строк розгляду заяви про намір провести пропорційне коригування. Повноваження контролюючого органу за результатами розгляду заяви.
— Перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» для підтвердження права на пропорційне коригування.
— Оскарження відмови у проведенні пропорційного коригування. Процедура взаємного узгодження як форма оскарження відмови у проведенні пропорційного коригування.

16. Процедура взаємного узгодження.

— Процедура взаємного узгодження – новий інструмент захисту прав платника податків, передбачених угодою про уникнення подвійного оподаткування.
— Підвищення ефективності механізму вирішення спорів стосовно застосування угод про уникнення подвійного оподаткування (крок 14 Плану дій BEPS): імплементація у національне законодавство України.
— Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
— Вимоги до змісту та порядок подання заяви. Граничний строк звернення із заявою про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.

— Відкриття процедури взаємного узгодження за ініціативою контролюючого органу.
— Компетентний орган України з розгляду справ за процедурою взаємного узгодження: Мінфін або уповноважений ним орган.
— Порядок розгляду справи за процедурою взаємного узгодження.
— Обставин, які можуть свідчити про порушення прав платника податків, передбачених угодою про уникнення подвійного оподаткування: порядок доказування і документального підтвердження.

— Неузгодженість грошових зобов’язань платника податків на час розгляду справи за процедурою взаємного узгодження.
— Консультації з компетентним органом іноземної держави щодо застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Досягнення домовленостей між компетентними органами держав-учасниць угоди про уникнення подвійного оподаткування.
— Визначення грошових зобов’язань платника податків відповідно до домовленостей, досягнутих в межах процедури взаємного узгодження. Наслідки незгоди платника податків з досягнутими компетентними органами домовленостями.
— Процедура взаємного узгодження: співвідношення з процедурою адміністративного та судового оскарження рішень податкових органів.

17. Відповідальність за порушення податкового законодавства у сфері ТЦУ.

— Принцип «винної відповідальності» платника податків за податкові правопорушення.
— Умови доведення вини платника податків. Обставини, які свідчать про недоведеність вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення.
— Обставини, що пом’якшують відповідальність платника податків за вчинене податкове правопорушення.

— Матеріальна відповідальність контролюючого органу за неправомірні дії або бездіяльність його посадових осіб. Підстави для відшкодування шкоди незалежно від вини контролюючого органу.
— Основні види податкових правопорушень у сфері ТЦУ і порядок накладення штрафних санкцій за їх вчинення.
— Підвищення розміру штрафів за податкові правопорушення у сфері ТЦУ.
1) Неподання Звіту про контрольовані операції: штраф 300 ПМПО (від 630 600 грн.).
2) Неподання документації з ТЦУ: штраф 3 % суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 ПМПО (від 420 400 грн.).
3) Неподання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу): штраф 300 ПМПО (від 630 600 грн.).

4) Неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній: штраф 1000 ПМПО (від 2 102 000 грн.).
5) Неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: штраф 50 ПМПО (105 100 грн.).
6) Неподання звіту / уточнюючого звіту / документації після 30 днів за кінцевою датою сплати штрафу – штраф 5 ПМПО за кожен календарний день, але не більше 300 ПМПО (від 630 600 грн.).
— Застосування податковими органами нових розмірів штрафів за минулі звітні періоди. Роз’яснення ДПС України і практичне застосування нових штрафних санкцій.

Блок №2. Ключові зміни трансфертного ціноутворення за 2019 рік (закон № 2628 та ін.).

1. Контрольовані операції: визначення та ідентифікація. Зіставність умов операцій.

— Визначення кола господарських операцій для цілей ТЦУ.
— Розширення переліку господарських операцій, що визнаються контрольованими.
— Операції з нерезидентами, які не сплачують корпоративний податок: коли не вважаються контрольованими?
— Ознаки контрольованої операції у ланцюгу операції між платником податків і нерезидентом.
— Ігнорування «неістотних» посередників у ланцюгу операцій. Істотні функції, активи та ризики як критерії для встановлення сторін контрольованої операції у «ланцюгу» операцій.

— Особливості визначення зіставності комерційних і фінансових умов операцій: всебічне використання характеристик істотних активів, урахування впливу нематеріальних активів тощо.
— Уточнення періоду здійснення зіставних операцій (протягом звітного періоду / протягом попередніх декількох періодів).
— Проблема пошуку інформації про зіставні операції. Джерела інформації про зіставні операції. Підтвердження достовірності та авторитетності обраного джерела інформації про зіставні операції.
— Використання експертизи Держзовнішінформу, баз данних Бюро Ван Дейк (RUSLANA, AMADEUS тощо).
— Бази даних для ТЦУ: переваги і недоліки. Для яких методів ТЦУ можна застосовувати?

— Цінові експертизи для цілей ТЦУ.
— Практичні рекомендації з пошуку джерел інформації про зіставні операції.
— Розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності. Використання фінансових показників зіставних компаній замість рентабельності окремої операції.
— Корегування умов контрольованих операцій для приведення їх до рівня зіставних операцій при застосуванні різних методів ТЦУ – приклади розрахунків та практичні поради.

2. Податковий контроль у сфері ТЦУ.

— Розширення прав податкового органу під час перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
— Організація зустрічей з платником податків, опитувань працівників та посадових осіб сторін контрольованих операцій тощо.

3. Доктрина переваги сутті операції на формою.

— Доктрина переваги суті контрольованої операції над її формою (документальним оформленням).
— Визначення умов контрольованої операції згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення. Перевага фактичних умов операції над договірними.
— Контрольована операції без документального оформлення: розглядається згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення.

4. Постійне представництво нерезидента.

— Вимоги до представництв нерезидентів, ризик перекваліфікації в постійні представництва.
— Контроль за господарськими операціями між нерезидентом і його постійним представництвом за загальними правилами.
— Внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом: особливості оцінки для цілей ТЦУ.

5. Нерезиденти у контрольованих операціях.

— Перелік «низькоподаткових» юрисдикцій від КМУ: особливості застосування.
— Зміни до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, операції з якими контролюються (постанова КМУ від 24.12.2019 № 1100): з якої дати застосовуються?

6. Методи ТЦУ.

— Методи ТЦУ. Алгоритм вибору методу (найбільш доцільного).
— Аналіз кожного методу (відмінність української версії від ОЕСР). Сфера їх застосування.
1) Метод порівняльної неконтрольованої ціни (Comparable uncontrolled price (CUP)).
2) Метод ціни перепродажу (Resale price).
3) Метод «витрати плюс» (Cost plus)
4) Метод чистого прибутку (Transactional net margin method (TNMM).
5) Метод розподілення прибутку (Profit split).

— Приклади застосування методів ТЦУ для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
— Ціна та показники рентабельності як ключові одиниці в ТЦУ: порядок розрахунку і порівняння.
— Складнощі використання методів, що базуються на показниках рентабельності. Вибір показника рентабельності: основні фактори.
— Групування контрольованих операцій і зіставних операцій для розрахунку показника рентабельності. Практичні приклади розрахунку показника рентабельності.
— Порядок розрахунку діапазону цін та діапазону рентабельності на практичних прикладах.

Блок №3. Звіт про контрольовані операції. Підготовка та перевірка звіту. Документація з трансферного ціноутворення. Рекомендації практики.

1. Звіт про контрольовані операції.

— Приклад складання Звіту про контрольовані операції.
— Проблемні питання при заповненні Звіту про контрольовані операції. Порядок заповнення Звіту про контрольовані операції (наказ Мінфіну від 18.01.2016 № 8).
— Відображення параметрів контрольованих операцій у Звіті: правильна вказівка коду.
— Аналіз основних помилок при складанні Звіту про контрольовані операції.
— Підтвердження даних і показників Звіту про контрольовані операції. Які документи потрібно мати?

2. Документація з трансферного ціноутворення.

— Як підготувати документацію з ТЦУ без помилок та штрафів?
— Перелік документів та інформації, що включається до документації з ТЦУ.
— У яких межах відбувається розкриття інформації у документації з ТЦУ?
— Документацію з ТЦУ складають усі сторони контрольованих операцій, але подають на лише на запит контролюючого органу.
— Підготовка документації з ТЦУ: що краще — підготувати самим чи залучити зовнішніх спеціалістів?

Блок №4. Планування трансферного ціноутворення та мінімізація ризиків.

1. Внутрішня система контролю за ТЦУ.

— Як організувати комунікацію між структурними підрозділами компанії для контролю за цінами контрольованих операцій з метою мінімізації податкових ризиків?
— Корпоративна цінова політика: засади розробки і впровадження.
— Корпоративна антикорупційна політика у контексті дотримання вимог ТЦУ.

2. Практичні рекомендації щодо первинного аналізу господарських операцій на предмет їх відповідності вимогам ТЦУ.

— Аналіз схеми руху товарів, послуг, грошових потоків. Система ціноутворення з урахуванням принципу «витягнутої руки».
— Виявлення зіставних неконтрольованих операцій. Можливості корегування умов контрольованих операцій відповідно до умов зіставних операцій.

Блок №5. Податковий контроль у сфері тцу. Перевірки з питань тцу. Оскарження. Стратегія захисту платника податків. Досвід аргументування рівня цін. Судова практика.

1. Податковий контроль у сфері ТЦУ.

— Форми податкового контролю у сфері ТЦУ: моніторинг контрольованих операцій, опитування з питань ТЦУ, перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки».

— Моніторинг контрольованих операцій: порядок проведення та джерела інформації. Аналіз звітів про контрольовані операції, документації з ТЦУ, інформаційних джерел тощо.
— Опитування працівників та посадових осіб платників податків з питань ТЦУ.

2. Податкові перевірки з питань ТЦУ.

— Підстави для призначення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». Чому важливо якісно та ретельно готувати звіт про контрольовані операції і документацію з ТЦУ?
— Тривалість та періодичність проведення перевірок з питань ТЦУ. Умови продовження строку проведення перевірки з питань ТЦУ. Максимальний строк перевірки з питань ТЦУ – 30 місяців.
— Предмет перевірки з питань ТЦУ. Одночасне проведення перевірки з ТЦУ та іншої податкової перевірки: чи можливо?
— Надання додаткових документів і пояснень під час перевірки з питань ТЦУ: як правильно реагувати на відповідні запити контролюючих органів?

— Чи може контролюючий орган під час перевірки з питань ТЦУ застосувати інший метод для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ніж той, який обрав платник податків?
— Доведення доцільності використання платником податків обраного методу ТЦУ та стратегія захисту вибору методу у спорі з контролюючим органом.
— Права контролюючого органу під час здійснення перевірки з питань ТЦУ. Способи реагування на незаконні дії податкових інспекторів та захисту прав платника податків.
— Оформлення результатів перевірки з питань ТЦУ.
— Порядок та строки оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки з питань ТЦУ.

3. Судова практика у сфері ТЦУ.

— Тенденції розвитку судової практики у сфері ТЦУ. Правові позиції Верховного Суду.
— Звіт про контрольовані операції: потрібно чи не потрібно подавати?

— Питання правильності вибору методу ТЦУ для оцінки контрольованих операцій.
— Питання достовірності та автентичності джерел інформації про зіставні операції.
— Фактори, що враховуються при розрахунку показника рентабельності.
— Ідентифікація господарських операцій: контрольована чи неконтрольована?
— Встановлення пов’язаності осіб: правильність застосування критеріїв пов’язаності.

— Спори щодо фактичної наявності у нерезидента постійного представництва в Україні: остання судова практика, аргументи транснаціональних компаній.
— Помилки при підготовці документації з ТЦУ.
— Оскарження штрафних санкцій у сфері ТЦУ.

Вартість участі:

Участь в онлайн-трансляції (Вебінар): 1500 грн;
+ 300 грн. вартість друкованих матеріалів (300 сторінок) для роботи під час семінару. В вартість входить доставка «Новою поштою» до вебінару для вашої зручності.

Участь в залі для конференцій (Семінар): 2850 грн.
Місце проведення: Київ, вул. Михайлівська 1/3 Готель «Козацький», 2 поверх

Знижки:

2 учасники — 5%, 3 та більше учасників — 10%.

Зверніть увагу!!!

— кількість учасників обмежена;
— бронь місця для учасників в залі підтверджується оплатою;
— заброньований зал для конференцій на 345 м2;
— всі вимоги до необхідної дистанції та безпеки будуть дотримані;
— учасники будуть забезпечені захисними масками й антисептиками.

Регламент заходу:

09:30-10:00 — Підключення учасників до системи онлайн-трансляції;
09:30-10:00 — Реєстрація учасників в залі для конференцій;
10:00-13:00 — Блок №1; Вознюк Олена
13:00-13:30 — Обід;
13:30-16:00 — Блок №2; Вознюк Олена
16:00 — Відповіді на індивідуальні питання в.т.ч прислані заздалегідь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (12 оценок, среднее: 4,33 из 5)
Загрузка...


Шевченко Олександр
OK
Шевченко Олександр

Координатор заходу

Связанные семинары
Публікації експертного блогу Відповіді на всі Ваші питання

MARMAER

Семінари, Вебінари, Онлайн-курси, Конференції — навчання для фінансистів, бухгалтерів, юристів і керівників.

ЧИТАЙТЕ НАС НА ПОШТІ

МИ ПРИЙМАЄМО ДО ОПЛАТИ

liqpay