Ціноутворення в будівництві 2026: постанова КМУ № 1512 у редакціях № 526 від серпня 2026 – поріг 1,5 млн грн, підхід 60/30/10 і перехід на Базу даних цін ЄДЕССБ до 01.08.2027. Нова кошторисна зарплата за регіональними коефіцієнтами 3/2/1,5, Зміни № 5 і № 6 до Настанови зі страхуванням ризиків і звіркою фактичних зарплат, ІРЕКН, експертиза за постановою № 560 і документація на відновлення пошкоджених об’єктів, Ліміти інжинірингу, Калькуляційний метод оцінки проектних робіт і штрафи

– Реформа системи ціноутворення в будівництві 2026: Вебінар, Семінар
– Зміни до постанови КМУ № 1512 щодо ціноутворення у будівництві
– Галузева угода та заробітна плата на 2026–2027 роки
– Проектна документація та експертиза в будівництві
– Особливості відновлення пошкоджених об’єктів
– Ціноутворення  в будівництві та кошторисне нормування
– Інжиніринг та науково-технічний супровід (НТС)
– Нормування, сертифікація та відповідальність
– Оплата та визначення вартості проектних робіт

Блок №1. Зміни до постанови КМУ № 1512 щодо ціноутворення у будівництві: новий поріг обов’язкового аналізу цін 1,5 млн грн, спрощені вимоги до неціноутворюючих матеріалів, 5 робочих днів на відповідь постачальника та прирівнювання прайс-листів і пропозицій з Бази даних цін ЄДЕССБ до офіційних комерційних пропозицій.

Розберемо, як застосовувати оновлений механізм на практиці, як розмежована відповідальність учасників і які прогалини (поріг 1,5 млн, тверда договірна ціна, термінологія «підрядник / виконавець») створюють ризики під час перевірок органів держфінконтролю.

– Зміни до Постанови КМУ № 1512 від 19.11.2025 (ціноутворення в умовах воєнного стану): нова редакція серпня 2026; сфера дії — нове будівництво, реконструкція, реставрація, капремонт, дороги за бюджетні кошти

– Обов’язковий аналіз цін лише для об’єктів від 1,5 млн грн; для об’єктів до 1,5 млн грн замовник упродовж 1 року визначає порядок аналізу самостійно

– Спрощені вимоги для неціноутворюючих матеріалів: менше джерел інформації; необов’язкове зазначення їх у звіті

– Право доручати аналіз цін стороннім фахівцям або спеціалізованим організаціям на договірних умовах

– До 5 робочих днів постачальнику на відповідь щодо ціни; прайс-листи виробників та е-пропозиції з Бази даних цін ЄДЕССБ = офіційні комерційні пропозиції

– Публічна інформація про ціни на вебсайтах та е-цінові пропозиції з порталу ЄДЕССБ як належні джерела — без обов’язку закуповувати саме в цього постачальника

– Розмежування відповідальності: достовірність статусу виробника/імпортера/дистриб’ютора — на тому, хто подав пропозицію; особи, які проводять аналіз, за ці дані не відповідають

– Відшкодування додаткових витрат при зростанні фактичної зарплати понад рівень договірної ціни — за рахунок коштів на інфляційні процеси, за умовами договору

– Безоплатне внесення виробниками інформації до Бази даних цін ЄДЕССБ

– Перехідні положення: раніше затверджена проєктна документація не коригується лише через відсутність е-звіту з аналізу цін; коригування без зміни складу/обсягів/цін ресурсів не потребує повторного звіту за наявності актуального

– Ризик порогу 1,5 млн грн: на який момент і за яким документом фіксується вартість та що робити, якщо після уточнення обсягів кошторис перевищить межу

– Ризик локальних порядків аналізу цін для об’єктів до 1,5 млн грн: кожен замовник розробляє власні джерела, критерії, алгоритм — методологічні та правові ризики під час оцінки органами держфінконтролю

– Тверда договірна ціна: повний аналіз цін усіма учасниками закупівлі на етапі тендерних пропозицій — дублювання процедур; дискусія про перенесення обов’язку на переможця до укладення договору

– Термінологічна невизначеність «підрядник» / «виконавець робіт за договором про закупівлю» для поточного ремонту та експлуатаційного утримання доріг (можуть закуповуватися як послуги) — ризик різного застосування контролюючими органами

– Паралельні пропозиції до Настанови (наказ Мінрозвитку № 591 від 20.03.2026) та Настанови з визначення вартості будівництва (наказ Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

Блок 2. Галузева угода та заробітна плата на 2026–2027 роки

1.1. Нова галузева угода (2026–2027 рр.)

– збільшення посадових окладів, що виражається у зміні коефіцієнта з 2,34 до 4,01 (зростання на 70%).

1.2. Вплив на перерахунок заробітної плати та вартості 1 людино-дня.

– Встановлення розміру кошторисної заробітної плати для об’єктів, що споруджуються за кошти бюджету Києва, комунальних підприємств та організацій у 2026 році, на рівні 26 514,56 гривень для 3,8 розряду складності робіт у звичайних умовах.
– Розрахунок ґрунтується на середньомісячній заробітній платі за попередній рік, збільшеній на прогнозний індекс споживчих цін.

Блок 3. Проектна документація та експертиза в будівництві

1. Склад та зміст проектної документації

– Актуалізація вимог щодо складу та змісту проектної документації на будівництво відповідно до Зміни № 1 та № 2 до ДБН А.2.2-3:2014.
– Обов’язковість включення проекту підготовчих робіт як окремого розділу проектної документації.
– Впровадження поняття оцифрування інформації щодо будівель та споруд.
– Виключення «Технічного переоснащення» з переліку видів будівництва.
– Визначення обсягу проектної документації головним архітектором проекту або головним інженером проекту за погодженням із замовником.
– Порядок розроблення проектної документації об’єктів у контексті дій сертифікованих інженерів-проектувальників.
– Внесення Кошторисної документації, підписаної ГАП/ГІП та кошторисником, до ЄДЕССБ

2. Проекти повторного використання та коригування

– Процедура розроблення, експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві відповідно до Постанови КМУ № 1160.
– Застосування нової термінології щодо проектів повторного використання.
– Визначення порядку коригування проектної документації у зв’язку зі зміною законодавства та/або підвищенням вимог безпеки (механічного опору, енергоефективності, доступності для МГН).
– Погодження скоригованої проектної документації, розробленої іншою організацією, з проектувальником – розробником проекту (за винятком передачі авторських майнових прав).

3. Експертиза проектів будівництва

– Організація та проведення експертизи проектної документації на будівництво.
– Застосування змін до Постанови КМУ №560 «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи».

3.1. Визначення вартості експертизи проектної документації

– Використання рекомендованих відсоткових показників залежно від вартості будівництва, напрямів експертизи, стадії та класу наслідків.
– Визначення мінімальної вартості експертизи виходячи з трудових витрат (2 людино-дні) та показника кошторисної вартості проектних робіт у розрахунку на 1 людино-день.

Блок 4. Особливості відновлення пошкоджених об’єктів

1. Проектування відновлення

– Допустимість розроблення проекту будівництва з капітального ремонту об’єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій, у складі Дефектного акту, Пояснювальної записки та Кошторисної документації.

1.1. Вимоги до змісту Дефектного акту
– Визначення фізичних обсягів робіт, умов виконання робіт та кошторисна документація.

1.2. Розроблення Дефектних актів на підставі Звіту за результатами обстеження.

1.3. Поточний ремонт пошкоджених об’єктів
– Визначення обсягів робіт на підставі Акту обстеження, складеного уповноваженим органом, та можливість подання у формі Дефектного акту.

1.4. Вартість поточного ремонту
– Визначення на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів у поточному рівні цін.

2. Обстеження та оцінка пошкоджень

2.1. Склад виконавців робіт з обстеження пошкоджених об’єктів
– Експерти з обстеження, інженери-проектувальники, експерти будівельні, інженери-консультанти з відповідною кваліфікацією.

2.2. Вимоги до Звіту за результатами обстеження
– Висновок про технічний стан, відомість пошкоджених конструкцій, рекомендовані заходи з відновлення.
– Визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності відповідно до Настанови (Наказ МінРегіону № 67).

2.3. Мінімальний показник кошторисної вартості робіт з візуального обстеження у розрахунку на 1 людино-день

2.4. Мінімальний показник кошторисної вартості робіт з інструментального обстеження у розрахунку на 1 людино-день

2.5. Можливість застосування підвищувального коефіцієнту до 1,4 для показника вартості 1 людино-дня у разі наявності ускладнюючих факторів (аварійні конструкції, терміновість).

3. Демонтажні роботи об’єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій

3.1. Порядок виконання робіт з демонтажу
– Дія Порядку поширюється на об’єкти будь-якого призначення, крім об’єктів культурної спадщини.

3.2. Підстава для демонтажу
– Рішення про демонтаж.

3.3. Вимоги до документації з демонтажу
– Не підлягає експертизі та затверджується керівником підрядної організації.

3.4. Акт про демонтаж
– Складання в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Блок 5. Ціноутворення  в будівництві та кошторисне нормування

1. Регулювання та нормативи

1.1. Застосування Настанови з визначення вартості будівництва та змін до неї (Зміни № 1-4).
1.2. Зміни № 5 до Настанови з визначення вартості будівництва (наказ Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

1.3. Об’єкт Зміни № 5 включає та буде затверджено до кінця 2026 року:
– Уточнення розрахунку прибутку та адміністративних витрат із урахуванням ринкових реалій
– Оновлення нормативів на інжинірингові послуги та технічний нагляд
– Перегляд послідовності та методів моніторингу ціни на матеріали
– Досконалення підходу до оцінки вартості 1 людино-дня згідно з новими даними статистики

1.4. Обов’язковість застосування кошторисних норм та нормативів, затверджених центральним органом виконавчої влади, для об’єктів із залученням державних коштів.

1.5. Затвердження галузевих кошторисних норм відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з Мінрегіоном у разі відсутності Кошторисних норм України.

1.6. Порядок розробки, погодження, затвердження та застосування індивідуальних ресурсних кошторисних норм (ІРЕКН) та кошторисних норм підприємств.

2. Визначення вартості будівництва

2.1. Визначення вартості об’єкта будівництва на етапі передпроектних робіт
– Шляхом застосування даних щодо об’єктів-аналогів та/або укрупнених кошторисних норм.

2.2. Розрахунок кошторисної заробітної плати (КЗП)
– Застосування мінімального розміру КЗП у 2026 році для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8: 18 570,02 грн.

2.3. Визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів
– Обчислення вартості машино-години з урахуванням показників базової організації з питань ціноутворення.

2.4. Моніторинг цін на матеріальні ресурси
– Прийняття поточних цін на підставі аналізу цін замовником (або підрядником) з вимогою, що ціна не може бути вищою за середню ціну в регіоні.

2.5. Загальновиробничі та адміністративні витрати
– Визначення за показниками, наведеними в Настанові, або розрахунково-аналітичним методом (на стадії договірної ціни).

2.6. Кошти на покриття ризиків учасників будівництва
– Врахування у складі інвесторської кошторисної документації (на відшкодування збільшення обсягів робіт або зміни вартості через законодавчі зміни).

2.7. Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами
– Розрахунок на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

3. Договірна ціна та взаєморозрахунки

3.1. Види договірної ціни
– Тверда або приблизна (динамічна).

3.2. Ціна пропозиції учасника
– Розрахунок на підставі нормативної потреби в ресурсах або з використанням укрупнених показників вартості робіт.

3.3. Взаєморозрахунки за виконані роботи
– Проведення шляхом уточнення окремих вартісних показників, залежно від виду договірної ціни та умов договору.

3.4. Кошти на покриття ризиків підрядника
– Врахування у складі договірної ціни до 1,5% (за твердої ДЦ).

3.5. Уточнення вартості виконаних робіт
– При виявленні безперечних помилок у кошторисах виконаних робіт, загальна вартість підлягає уточненню з дати виявлення помилок з урахуванням термінів позовної давності.

3.6. Можливість розроблення проектної документації підрядником
– Визначення очікуваної вартості з урахуванням вартості проектування та будівельних робіт.

Блок 6. Інжиніринг та науково-технічний супровід (НТС)

1. Визначення вартості інжинірингових послуг

– Встановлення ліміту коштів на утримання служби замовника: До 1% від підсумку Глав 1-9 ЗКР.
– Встановлення ліміту коштів на здійснення технічного нагляду: До 1,5% від підсумку Глав 1-9 ЗКР.
– Встановлення ліміту коштів на надання послуг інженера-консультанта: До 3% від підсумку Глав 1-9 ЗКР.

1.2. Визначення розміру коштів на технічний нагляд та інженера-консультанта
– Без урахування вартості технологічного обладнання, меблів та інвентарю.

1.3. Взаєморозрахунки за технічний нагляд та інженера-консультанта
– Проведення у пропорційному відношенні до вартості фактично виконаних робіт або фіксованими сумами (за умовами договору).

2. Науково-технічний супровід (НТС)

2.1. Призначення Науково-технічного супроводу
– Вирішення проблем, які не обумовлені нормативними документами, з мінімальним ризиком помилок.
2.2. Виконавці Науково-технічного супроводу
– Безпосередньо проектувальники об’єкта або базові організації з науково-технічної діяльності, які мають ліцензію.
2.3. Визначення вартості НТС на етапі складання інвесторської кошторисної документації
– 2% від підсумку Глав 1-8 ЗКР (0,5% при проектуванні).

2.4. Можливість збільшення обсягу коштів на НТС
– На підставі обґрунтування згідно з Програмою НТС та Настановою з визначення вартості наукових та науково-технічних робіт.
– Показник кошторисної вартості ННТР у розрахунку на 1 людино-день: Не менше 4245,00 грн. (за Проєктом Настанови).

Блок 7. Нормування, сертифікація та відповідальність

1. Нормування у будівництві

1.1. Удосконалення системи нормування
– Підвищення якості будівельних норм та зменшення необґрунтованих вимог.

1.2. Методи нормування
– Запровадження параметричного методу як пріоритетного, поряд із розпорядчим та цільовим методами.

1.3. Застосування параметричного методу
– Формування нормативних вимог до будівель, споруд та планування територій.

1.4. ДСТУ 9193:2022 “Система нормування у будівництві. Настанова щодо застосування параметричного методу”.

2. Професійна сертифікація відповідальних виконавців

2.1. Сертифікати відповідальних виконавців
– Необхідність проходження курсів підвищення кваліфікації для продовження терміну дії.

2.2. Категоризація сертифікатів, отриманих до 01.01.2016 року (прирівняння до СС1).

2.3. Вимоги до кваліфікаційних сертифікатів ГІП та осіб, які підписують кошторисну частину проектної документації.

3. Відповідальність та авторський/технічний нагляд

– Відповідальність проектувальників за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства або за заниження класу наслідків.
– Відповідальність замовника за незабезпечення здійснення технічного або авторського нагляду (у разі його обов’язковості).

3.1. Визначення вартості авторського нагляду
– На підставі обґрунтовуючих розрахунків, погоджених із замовником, виходячи з плану-графіка відвідувань, кількості спеціалістів та вартості одного людино-дня.

3.2. Здійснення технічного нагляду
– Особами, що мають кваліфікаційний сертифікат, з метою контролю за дотриманням проектних рішень, норм та якості робіт.
– Недопущення здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних чи будівельних організаціях, які виконують роботи на об’єктах СС2 та СС3.

Блок 8. Оплата та визначення вартості проектних робіт

1. Вартість проектних робіт

– Порядок застосування Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації.

1.1. Методи визначення кошторисної вартості проектних робіт
– Відсоткові показники, нормативний метод (збірники цін), калькуляційний метод.

1.2. Розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт
– Застосування формули для приведення відсоткових показників у поточний період з урахуванням середньомісячної заробітної плати.

1.3. Врахування витрат на відрядження та ПДВ
– Не включені до відсоткових показників вартості проектних робіт та експертизи.

2. Калькуляційний метод визначення вартості робіт

2.1. Застосування калькуляційного методу
– У разі неможливості визначення вартості іншими методами.
2.2. Визначення вартості проектних робіт калькуляційним методом
– За виробничою собівартістю (прямі + загальновиробничі витрати), із включенням прибутку, адміністративних витрат та податків.
2.3. Рівень середньомісячної заробітної плати для працівників проектних організацій
– Обчислення за 7 розрядом складності робіт у будівництві.
2.4. Кошторисний прибуток
– До 10% для об’єктів із залученням державних коштів.

3. Додаткові витрати та ризики

3.1. Врахування коштів на покриття ризиків
– До 15% від вартості проектування для об’єктів тривалого проектування (більше 2 років).

3.2. Врахування коштів на покриття інфляційних процесів
– При розрахунку застосовувати індекс споживчих цін згідно з прогнозними макропоказниками.

3.3. Врахування додаткових робіт у ціні пропозиції
– Збір вихідних даних, підготовка передпроектних матеріалів, проведення аудиту безпеки доріг, виконання функцій замовника експертизи.

– Тривалість заходу [Вебінар, Семінар]: 7 годин;
– Запитання в чаті або голосом;
– Відповіді на запитання (індивідуальні або надіслані заздалегідь);
– Персональний доступ до відеозапису: 7 днів;
– Ексклюзивні презентації та матеріали доповідачів.
– Сертифікат;
– Особиста комунікація з доповідачами та колегами;
– 10 метрів до укриття;
– Забезпеченння залу резервним електропостачання та інтернет з’єднанням;
– Обід у ресторані та кава з випічкою зранку та в перервах;
– Набір для роботи на семінарі: пакет, ручка, блокнот;
– Знижка на поселення в Готелі (звяжіться з вашим менеджером).

09.00-10.00 Вхід на сторінку вебінару (MyOwnConference).
09.00-10.00 Реєстрація учасників в залі
09.30-12.00 Сесія 1. Терещенко Лариcа Василівна
12.00-12.40 Обід
12.40-14.40 Сесія 2. Івлєва Наталія Петрівна
14.40-15.00 Перерва на каву
15.00-17.30 Сесія 3. Берендеєва Олена Василівна
17.30- Відповіді на питання