Фінансування будівництва 2025: МОН і СМП, Дисконтні облігації без ПДВ, Деривативи, Опціони й Форварди, Кооперативи (ЖБК) та ІСІ, Залучення коштів без МОН та ризиків, Судова практика й податкові ризики, Реальні кейси та дорожні карти для девелоперів і інвесторів

– Cпеціальний Семінар, Вебінар для девелоперів, юристів, КУА та інвесторів.
– Податкове та юридичне забезпечення проектів будівництва.
– 2 роки закону про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна
– Фінансування будівництва об’єктів будь-якого функціонального призначення
– Проблеми та ризики Замовників, Девелоперів (правові наслідки)
– Операції із “віртуальними активами” в сфері будівництва
– Як залучати кошти в будівництво:
– Дисконтні облігації vs продаж майбутніх об’єктів
– Опціони vs форвардні контракти
– Вся правда про договори відступлення права вимоги
– Як КУА (КІФ) використовують дисконтні облігації без ПДВ і податку на прибуток
– Як законно залучати кошти без МОН та ризиків?
– Проблеми, нестандартні ситуації та податкові наслідки, пов’язані із ДРРП прав на МОН
– Чому деривативи та кооперативи залишаються стабільними
– Як НЕ повторити чужі помилки 2020–2024 років, що призвели до донарахувань податкових зобов’зань
– Розбираємо реальні кейси, документи та хронологію подій.

Блок 1. Новели (стан справ в галузі крізь призму поточного законодавства).

1. Податковий та юридичний аналіз норм ЗУ №2518-IX “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”.

– Роз’яснення постанови КМУ від 05.07.2024 року № 785 «Про внесення змін до деяких постанов з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
– Лист Міністерства юстиції України № 100421/8.4.3/32-24 від 12.07.2024

а. Сфера застосування закону або на які проекти він не поширюватиметься;

– Категорійний апарат Закону: Подільний та неподільний об’єкт незавершеного будівництва; Майбутні об’єкти нерухомості (МОН); Спеціальні майнові права. Функціональне призначення об’єктів нерухомості.

– «Замовник будівництва» та «Девелопер», як можуть бути врегульовані відносини між ними, оцінка ризиків для кожної із сторін;

– Надання рекомендацій щодо договірних формулювань у відносинах Замовника та Девелопера. Чек-лист обов’язкових пунктів таких договорів. Колапс спільних проектів, в яких ці пункти не враховані – моделювання ситуацій.

– Функціональне призначення об’єктів. Як уникати помилкової класифікації проєкту та які наслідки має перекваліфікація для девелопера і покупців.
– Коли та хто може залучати кошти у будівництво від покупців?
– ІСІ та різні типи договорів (ЗУ № 2518-IX).
– Перевірки в ЄДЕССБ як must-have due diligence»:

❗️ як витягувати відкриті дані щодо СМП/МОН/ОНБ;
❗️ як звіряти право на виконання будробіт, ключові етапи/проєктну документацію;
❗️ короткий чек-лист “що має бути в наявності перед стартом продажів/маркетингу”.

б. Реєстрація спеціальних майнових прав (СМП) на розподілений та неподільний об’єкт незавершеного будівництва (ОНБ):

– Як працюватиме на практиці;
– Чи може реєстрація СМП розглядатися як захист від недобудови та шахрайства, чи це лише додаткові витрати?;

– Оплата та розпорядження СМП: коли покупець має право відчужувати об’єкт без згоди замовника/девелопера; як це фіксувати в договорах і реєстрі (ризики й запобіжники)
– Коли СМП обов’язкові, а коли зайві. Порівняння різних моделей фінансування: які потребують реєстрації СМП, а де реєстрація лише створює додаткові витрати.

в. Способи залучення коштів в будівництво:

– Контракт купівлі-продажу майнових прав.
– ЖБК: перспективи.
– ФФБ і регулювання.
– Обов’язкові дії щодо кожного з варіантів фінансування.
– Гарантована («знерухомлена») частина об’єкта будівництва, – як це працюватиме і як її обходитимуть.

– Номенклатура накладних витрат покупця та замовника будівництва при залученні коштів у будівництво. Іншими словами – критично проаналізуємо і обговоримо, що потрібно робити і що буде, якщо нічого не робити.

– Критерії вибору інструменту (МОН/ФФБ/цільові облігації/кооператив/дериватив на готову нерухомість) з матрицею: законність, оподаткування, накладні витрати, маркетинг, ділова мета.
– «Цільові облігації як альтернатива МОН»: дисконтні vs процентні — конструкція випуску, cash-flow, податкові наслідки, вимоги до розкриття;

– «Резервування з облігаціями»: як працює договір резервування поруч із викупом/перепродажем цільових облігацій; СМП та обтяження під час перепродажу, як запобігти «висячим» обтяженням

– Попередні договори у перехідний період»: що можна/не можна для проєктів із дозволами до набрання чинності Законом № 2518-IX; чи допустимі забезпечувальні платежі та як їх коректно структурувати

г. Зміни до Постанови КМУ № 596.

– зЗміни до оформлення банківської гарантії
– Додано визначення як «бенефіціар»
– Типові підстави відмови та чек-лист відповідності (повнота відомостей, коректність СМП/МОН у зв’язці з проектною документацією, відсутність колізій у функціональному призначенні).

ґ. Податкові ризики та судова практика.

– Систематизація актуальних кейсів 2020–2024 років, які призвели до донарахування податкових зобов’язань девелоперам.
– Висновки з практики БЕБ щодо «сірих» схем з ІСІ (занижені ціни, уникнення ПДВ, прихований прибуток).
– Порівняння з європейською практикою: що в Україні вважається схемою, а в ЄС – легальним інструментом

– Перша поставка житла: як її ідентифікувати при моделях з корпоративними облігаціями» (чи не прирівнюється передача робіт/послуг підрядника; наслідки для ПДВ-бази)
– Різниця між операціями, що підпадають під звільнення від ПДВ (п.197.15 ПКУ), та іншими угодами з житлом, щоб уникнути штрафів за неправильну класифікацію.

д. Дорожня карта реєстрації СМП (ОНБ/МОН)

– Ролі замовника/девелопера/нотаріуса/реєстратора;
– Критичні поля записів;

– Тригери перереєстрації (зміни ТЕП, черговість, перерозподіл МОН);
– Типові відмови та шаблон пояснень.

е. Коли СМП/МОН НЕ потрібні

– Кооперативна модель без залучення коштів третіх осіб;
– Як юридично уникати реєстрації МОН і витрат на перереєстрацію при зміні ТЕП.

є. Гарантійна частка — практична реалізація

– Добір МОН до гарантійної частки, вплив на ліквідність/cash-flow, «safe-harbor» для банків/покупців, перехідні застереження у договорах до встановлення % КМУ

– Фінансові труднощі і гарантована частка: що робити забудовнику при нестачі коштів; чи можна реалізувати частину квартир до введення в експлуатацію.

– Дефіцит фінансування і «знерухомлена» частка: чи допустимий продаж частини квартир до введення будинку в експлуатацію; правові обмеження та практичні альтернативи.

ж. Альтернативи майбутній об’єкт нерухомості (МОН).

– Кооперативи як інструмент фінансування без ризиків МОН.
– Гібридні моделі: ІСІ + кооператив, деривативи на постачання готової нерухомості.
– Аналіз витрат та податкових наслідків для покупців і девелоперів

з. Публічність/розкриття інформації та діджитал-вимоги:

– Мінімум публічних відомостей про ЖК (склад/етапи/ціни/фотофіксація/темпи продажів);
– Коли ціна має бути публічною;

– Наслідки неповного розкриття (штрафи) і як це впливає на маркетинг/рекламу;
– Чому “приховані” площі/підвали/мансарди не спрацюють ex post

и. Коригування проєктної документації: обов’язковість погодження змін із власниками СМП

і. Чек-лист термінових дій – що треба зробити вже зараз, і які наслідки, якщо нічого не робити.

2. Фінансування будівництва у світлі ЗУ “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки:

1. Визначення сфери регулювання;

2. Види організованих та неорганізованих ринків;

(а) деривативи на постачання нерухомості (Нове українське право).

– Співвідносимо поняття ПКУ та Закону: Деривативи VS Деривативні контракти, Форвардний контракт та форвард;
– Форвардний контракт і фінансові інструменти: співвідношення цих понять;

– Деривативні контракти. Супровід операцій з деривативами, які є фінансовими інструментами;
– Деривативи на постачання майнових прав на організованому ринку: чи можливо це?

– Позабіржова торгівля деривативними контрактами та навіщо потрібний публічний аукціон;
– Торговельний репозиторій;
– Правові наслідки недотримання норм Закону;

– Позабіржовий аукціон як спосіб формування «звичайної ціни» для МОН/готової нерухомості; базові вимоги до прозорості.
– Форвардні контракти на майнові права: покроковий алгоритм (пакет документів; публічний аукціон для обґрунтування «звичайної ціни»; трейсовість оплат; відображення у торговельному репозиторії; типові помилки оформлення).

– Оновлене Положення НКЦПФР (чинне з 01.11.2024): спрощена емісія корпоративних/цільових облігацій, можливість заміни емітента; уточнені вимоги до пакета документів
– Доведення “звичайної/ринкової” ціни: результати публічного аукціону визнаються звичайною ціною, якщо аукціон обов’язковий за законом
– Валютні деривативи: відновлення операцій має бути поетапним і з ризик-контролями (позиція НБУ, 09.2025).

3. Практика застосування Закону у контексті запитів будівельного ринку в 2025 році

(б) деривативи на постачання нерухомості/майнових прав на нерухомість – сірі зони законодавство, іноземне право.
– Правове обґрунтування не застосування норм Закону у разі укладання деривативів за межами України;

– Чи можуть іноземні деривативи бути активом українських венчурних фондів?
– Чи поширюються норми ПКУ на операції з іноземними деривативами, які здійснюються українськими суб’єктами
– Хто і як може заперечити, визнати недійсним іноземний дериватив;

– Практична матриця «коли залучати інвестфірму» (тригери MiFID II/укр. права); ризики недотримання — валідність контрактів.
– НОУ-ХАУ НКЦПФР – ОПЦІНИ на постачання права вимоги, випущені КУА (КІФ) – проаналізуємо та спрогнозуємо, як на це ноу-хау відреагує ДПС; або ціна та наслідки беззастережної довіри.

– Over-the-counter деривативи: що каже практика»: короткий огляд позицій регулятора/судів щодо визнання позабіржових деривативів і вимог до прозорості (зв’язок із публічним аукціоном та торговельним репозиторієм — “що вже варто робити, навіть якщо підзаконка неповна”)

4. ФОРС-МАЖОР у будівництві: практика застосування та прикладне значення у проектах фінансування будівництва

– MAC-застереження, escrow/довірча власність/step-in як «план Б», узгодження графіків будівництва з форс-подіями

– «Force-мажор vs. MAC: як не змішувати» — типові помилки формулювань, синхронізація з графіками будівництва і платіжними віхами (посилює вже наявні MAC/escrow/step-in).

– Воєнні кейси 2022–2024: доказова база для підтвердження форс-мажору в будівництві; узгодження з MAC/step-in/escrow та платіжними віхами; приклади прийнятної судової аргументації.

5. «Сірі» схеми та кейси 2023–2025 (розбір документів)

– ІСІ як «місток» для уникнення ПДВ/прибутку
– Перерозподіл МОН між замовником/девелопером після реєстрації

– Опціони на право вимоги від КУА (КІФ) — очікувана реакція ДПС.
– Відступлення права вимоги КУА (КІФ): правові ризики та превенція (доведення економічної мети, незалежні оцінки, прозоре ціноутворення, відповідність повноважень КУА).

Блок 2. Інвестиції від стратегічних інвесторів. Делегування функцій «замовника будівництва».

1. Огляд актуальних опцій відносин із стратегічним інвестором.

2. Можливі варіанти договорів

3. Комплексна забудова

– Escrow/довірча власність/обтяження на МОН як забезпечення;
– Step-in для інвестора (умови переходу контролю);
– Warranty & Indemnity під українські ризики;
– Хто має право першого відчуження (замовник vs девелопер) і як це закріпити.

4. Методи захисту інтересів замовника будівництва. Практичні кейси.

– Кращі практики залучення іноземних інвесторів: вимоги KYC/AML, валютні обмеження та репатріація, інформаційні права інвестора, корпоративне управління й арбітражні застереження у транскордонних структурах.

5. Методи захисту інвестицій стратегічних інвесторів в практичних кейсах.

6. Ризикові ситуації: способи врегулювання їх залежно від статусу сторони Договору.

7. NBU FX-лібералізація: дозволена часткова репатріація “нових” дивідендів (з 2024), а з 08.2025

— Також за 2023 рік; ліміт — €1 млн/міс. + окремий інвестліміт.
– Додатково: спрощено низку валютних обмежень для бізнесу (платежі за послуги, кредити, рентні/лізингові виплати) — для полегшення заходу інвесторів.

а). Аналог Real Estate Investment Trust (REIT) в Україні — можливості та практичні рішення

1. Обговоримо актуальний тренд щодо залучення коштів від населення під % у будівельні проекти в Україні;

2. Чому це так поширено і чим це все закінчиться (так, я маю достатньо досвіду із цих питань, щоб із великою ймовірністю передбачити чим це все закінчиться …), зокрема, зупинимось на цих питаннях :
– Що таке REIT і як він працює у світі? Механізми колективного інвестування в нерухомість, які поєднують пасивний дохід із прозорим управлінням.

– Які інструменти в Україні можна використати для моделювання подібного фонду? Правові та податкові рішення: корпоративні інвестиційні фонди (КІФ), кооперативи (ЖБК/ОК), трастові елементи, пайові структури.

– Переваги для інвесторів та девелоперів? Диверсифікація ризиків, захист інвесторів, зручний механізм акумуляції капіталу та розподілу прибутку.

– Ключові виклики та як їх долати? Відсутність прямого законодавства про REIT в Україні, питання податкової ефективності та управлінської прозорості.

– Практичний акцент? Як створити фонд, що акумулює внески й інвестиції та водночас забезпечує прозорий розподіл доходів між учасниками.

б). Токенізація активів (Security Tokens)

– Як токенізація застосовується у ЄС та США (нерухомість, цінні папери, фонди, мистецтво, роялті).
– Потенціал токенізації для українських проєктів: можливості залучення інвесторів без банків і фондів.
– Практичні кроки для бізнесу: VASP-ліцензії, створення фонду під актив, емісія токенів

в). Краудфандинг у будівництві

– Моделі краудфандингу: reward-based, equity, debt (облігації), благодійний.
– Адаптація до українського права: використання КІФ та облігацій як інструментів для масового інвестора.
– Приклади практичного впровадження та ризики регулювання

7. Антимонопольний комплаєнс: коли купівля через інструменти ІСІ (КУА) тягне концентрацію; які дані/документи готувати «на випередження».

– У випадках, коли придбання спеціальних майнових прав через ІСІ може розцінюватися як концентрація, слід отримати попереднє погодження АМКУ.

8. CRS/FATCA для стратегічних структур: визначення статусу FI (Reporting/Non-Reporting), обов’язки КУА/фондів/кооперативів, типові штрафи та як уникнути помилок у класифікації.

Блок 3. Продажі будинків у світлі нюансів Закона № 2518-IX.

1. Механізми фінансування проектів котеджної, присадибної забудови.

– Варіанти структурування продажів котеджного будівництва.

2. Податково-правовий потенціал інститутів спільного інвестування (ІСІ) та житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) з метою реалізації проектів котеджної забудови.

– Перелік операцій та витрати, пов’язані з їх реалізацією.

3. Податковий та юридичний аналіз варіантів залучення коштів від покупців котеджів:

– Правові та податкові критерії;
– Детальний розбір типових моделей: покупець акцій фонду, дериватів, учасник ЖБК.
– Під час продажу майнових прав на вторинному ринку варто визначати ступінь готовності об’єкта, щоб правильно застосовувати ПДФО та ПДВ.

4. Податкове планування інвестора

– Як впливають CRS та FATCA на інвесторів у котеджні проекти.
– Визначення статусу «фінансової установи» для КУА та кооперативів (Reporting vs Non-reporting FI).
– Ризики блокування рахунків і штрафів при невірній класифікації

5. Дорожня карта від «землі» до введення в експлуатацію: мінімальний пакет документів, послідовність дій, контрольні точки для ризик-менеджменту.

6. Гарантійна частка в low-rise: як формувати гарантійну частку для черг/пускових комплексів із мінімальною втратою ліквідності.

– Перелік майнових прав, що входять до гарантійної частки, може уточнюватися після затвердження проектної документації.

7. Податкова стратегія інвестора у котеджних проєктах: CRS/FATCA, ризики блокування рахунків і помилкової класифікації FI/NFE; коротка матриця дій

Блок 4. Продажі квартир і приміщень – усі питання розглядаються у світлі Закона № 2518-IX за допомогою порівняльного аналізу

1. Критерії вибору Цільової компанії для організації продажів нерухомості, що будується:

– Маркетинг та податки.
– KYC/санкції/бенефіціари/ризики БЕБ/НАБУ — чек-лист безпеки;
– Маркетингові KPI механізму продажів (довіра/конверсія/вартість ліда) для вибору інструменту.

2. Юридичний аналіз факторів, що впливають на вибір механізму фінансування:

– Економічна доцільність та бізнес-логіка угоди: наскільки операція має обґрунтовану мету і відповідає стратегії компанії.
– Податкові аспекти та фінансові наслідки: оцінка режиму оподаткування й потенційних ризиків для всіх сторін.

– Вартісне визначення: як правильно фіксувати ринкову («звичайну») ціну при передачі активів, у т.ч. використовуючи дані форвардних контрактів чи відкритих торгів, коли це доцільно.
– Юридична бездоганність: відповідність угод законодавству та коректність їхнього оформлення.

– Фактичність та доказовість: підтвердження того, що господарські дії справді відбулися, з належною документацією.
– Співвідношення змісту й форми: пріоритет реальної суті операцій над їхнім зовнішнім оформленням.

– Раціональність витрат: контроль за супутніми та адміністративними витратами, що супроводжують реалізацію механізму.
– Комерційний і репутаційний ефект: наскільки обраний інструмент здатен посилити маркетингові позиції та імідж компанії.

– ПДВ-практика: «друга поставка МОН» як перша поставка житла; розподіл вхідного ПДВ при змішаних операціях; пільги для житла за бюджетні кошти;
– ПДФО у вторинному обігу МОН (ступінь готовності, база).
– Для операцій, що звільнені від ПДВ за п.197.15 ПКУ, у первинних документах має бути зазначено «Без ПДВ».
«Сумісність із режимом розкриття/публічності» (щоб відсіяти механізми, які «ламаються» через вимоги до прозорості).

3. Порівняльний аналіз застосовуваних механізмів фінансування будівництва.

– Житлово-будівельні кооперативи.
– Ризики попередніх договорів
– Коли попередня угода на об’єкт, що ще не введений в експлуатацію, фактично стає «замінником» другої поставки та створює податкові чи юридичні загрози. Практика судів і рекомендації для безпечного структурування.
– Використання ІСІ у продажах проєктів, що ще зводяться

– Порівняння механізмів: інвестфонди як інструмент для реалізації прав на майбутні квадратні метри. Практичні приклади, вимоги до документації, особливості оподаткування.
– Форвардні контракти
– Залучення фінансування для житлового будівництва за допомогою форвардних угод: можливість працювати через фонди спільного інвестування або із залученням іноземних структур, а також етапи правильної організації таких схем.

– Використання форвардів для реалізації майнових прав на квартири чи інші об’єкти, що вже введені в експлуатацію або ще споруджуються: аналіз підходів податкових служб, позицій економічного відомства й судових рішень, які визначають безпечну практику.

– Чинники, що допомагають подібним моделям пройти контрольні перевірки без претензій: чітке документування, прозора економічна мета та адекватна структура платежів.

– Погляд регулятора ринку цінних паперів на правомірність використання форвардів у будівництві й перелік вимог, за яких вони вважаються повноцінними фінансовими інструментами.

– Угоди, які називають деривативами, але укладені поза регульованими торговельними майданчиками: ризики їх невизнання та прецеденти, що формують судову практику в цій сфері.
– Значення відкритих торгів для підтвердження справедливої ціни й легітимності деривативних контрактів; порівняння з угодами, укладеними «за закритими дверима».

– Форвардні механізми щодо прав на об’єкти, які ще перебувають на етапі зведення, як один із небагатьох стабільних способів залучення капіталу в період активних перевірок забудовників.
– Тенденції розвитку ринку деривативів на активи та товари — як у межах України, так і за кордоном — та потенційні можливості для інвесторів і девелоперів.

– При укладанні позабіржових деривативів доцільно документувати ринковість ціни, щоб уникнути претензій щодо прихованих схем
– Венчурні ІСІ і п.141.6.1 ПКУ: ризики невизнання податкових пільг та варіанти адаптації (альтернативні потоки доходу, документування «ділової мети», робота з нерезидентами).

– Фінансово – кредитні механізми.
– «Фінансово-кредитні механізми з держ/комунальними підприємствами»: алгоритм дій, комбінації з ЖБК;
– «FFB after-care»: уроки з пірамід та підходи до реструктуризації ФФБ (коли обрана модель «наслідується» на проєкті).

4. Практика ПДВ у будівельних проектах

– Проблеми касового методу для девелоперів.
– Судова практика і моделювання наслідків при неправильному обліку

5. Антиблок ПН та претензійна робота

– Типові сценарії блокування ПН у будівництві
– Превентивні документи й дорожня карта розблокування.

Блок 5 (Практичні моделі та інновації)

1. Реальні кейси 2023–2025 років

– Занижені ціни продажу через ІСІ;
– «Перерозподіл» МОН між замовником і девелопером;
– Опціони на постачання права вимоги.

2. Фінансування через деривативи

– Порівняння українського та іноземного права (деривативи на майнові права).
– Чи можуть іноземні деривативи стати активом українських фондів.
– Перспективи ринку товарних деривативів: очікувані регуляторні зміни та «вікна можливостей» для девелоперів у найближчому циклі.

3. Системні виклики ринку 2025 року

– Незаконний витік податкових даних;
– Блокування податкових накладних;
– Проблеми застосування податкових пільг у будівництві за держкошти

Блок 6: Публічно-приватне партнерство і концесії в житловому будівництві: Закон №7508 — що варто знати глибше

1. Загальні нововведення та сфери застосування

– Закон №7508 розширює перелік секторів, де дозволені ППП та концесії: зокрема, житлове будівництво як складова соціальної інфраструктури.
– Включає модульне житло та тимчасове житлове рішення (у випадках відновлення) як можливі об’єкти ППП.

2. Спрощення процесу підготовки та вимог для малих проєктів

– Для проєктів з вартістю нижче порогу € ?5,538 млн зникла необхідність готувати повне ТЕО (feasibility study) — замінюється концептуальною запискою (concept note). Це значно знижує витрати та прискорює старт.
– Спрощуються бюрократичні процедури: менше документів, скорочені терміни на узгодження, підвищена роль цифровізації (онлайн-аукціони, електронні платформи).

3. Процедури конкурсу і прозорість

– Визначення інвестора переважно через відкриті конкурси / аукціони; для менших проєктів — менш складні процедури.
– Всі конкурсні та тендерні процедури мають бути переведені в електронний формат до 1 січня 2027 року, щоб відповідати стандартам ЄС.
– Обмеження участі осіб/організацій із юрисдикцій-офшорів або тих, хто має зв’язки з країнами, що під санкціями чи не відповідають стандартам прозорості.

4. Термін дії проєктів, гнучкість умов

– Для житлових проєктів до порогу (? €5,538 млн) закон дозволяє терміни менші за 5 років. Максимальний строк 50 років скасовано. Обґрунтування строку має базуватись на модельних фінансових розрахунках, періоді окупності, прирості доходів.

– Закон передбачає можливість зупинки строку PPP або концесії у випадку форс-мажору або інших умов-тригерів — до 5 років з переміщенням контролю до державного партнера.

5. Правовий статус активів та власності

– У більшості PPP / концесій активи залишаються державними або муніципальними, але для житлових проєктів менших обсягів можливий перехід права власності до приватного партнера чи кінцевого користувача.
– Спрощення реєстрації прав: не потрібно до старту мати остаточно зареєстровану державну власність або кадастрові номери у всіх випадках, особливо для малих житлових проєктів.

6. Фінансування, гарантії та підтримка

– Закон формалізує можливість availability payments — коли держава чи замовник компенсує приватному партнеру витрати за підтримку об’єкту в готовності до використання.
– Дозволено залучення донорського фінансування як на стадії підготовки, так і в реалізації проєкту; також можливі гранти від міжнародних фінансових інституцій.

– Державні зобов’язання по гарантіях: компенсації різниці між гарантійним мінімальним попитом (чи платежами) та фактичним; податкові пільги, передача землі або майна на умовах, що зменшують стартові витрати.

7. Сталий розвиток і відповідність стандартам

– Закон інтегрує методологію PIERS (UNECE) для того, щоб PPP-проєкти відповідали цілям сталого розвитку (SDG): екологічність, соціальна складова, участь зацікавлених сторін.
– Майбутні проєкти мають бути екологічно ефективними, мати зважений вплив на навколишнє середовище, враховувати енергоефективність та інші ESG параметри.

8. Ризики та обмеження, які треба враховувати

– Хоч процедури спрощені, існує ризик, що недбалий підхід до концепту чи бюджету призведе до перевищення витрат або затримок.
– Під час підготовки проєкту важливо мати чіткі угоди про розподіл ризиків між партнером держави та приватним інвестором.
– Не всі місцеві органи готові чи мають досвід у реалізації ППП, що може ускладнювати процес на місцях (земельні, містобудівні питання, доступ до комунікацій).

9. Практичні кроки та рекомендації для інвестора

– Оцінити проєкт за критеріями: обсяг фінансування, прогнозовані доходи, витрати на утримання, дисконт на ризик.

– Перевірити, чи підпадає проєкт під поріг, де потрібна лише концепція, а не повне дослідження.
– Переконатися, що офіційний партнер (державний/муніципальний) має чіткі правовідносини із землею, інфраструктурою, містобудівними обмеженнями.

– Звертати увагу на гарантії та контрактні положення про захист (наприклад, компенсації, страховки, можливість коригування строків).
– Враховувати екологічні та соціальні вимоги, стандарти сталого розвитку, які дедалі більше важать для міжнародних донорів і фінансових установ.

– Знижки: 2 учасника – 5%, 3 та більше – 10%

– Розробка програми заходу під потреби і специфіку вашої компанії.
– Вартість корпоративного навчання: 55 000 грн (5 годин).

– Тривалість заходу [Вебінар, Семінар]: 6 годин;
– Запитання в чаті або голосом;
– Відповіді на запитання (індивідуальні або надіслані заздалегідь);
– Персональний доступ до відеозапису на 7 днів;
– Ексклюзивні презентації та матеріали доповідача.
– Сертифікат;
– Особиста комунікація з доповідачами та колегами;
– 10 метрів до укриття;
– Забезпеченння залу резервним електропостачання та інтернет з’єднанням;
– Обід у ресторані та кава з випічкою зранку та в перервах;
– Набір для роботи на семінарі: пакет, ручка, блокнот;
– Знижка на поселення в Готелі (звяжіться з вашим менеджером).

– Ви можете придбати актуальний відеозапис попереднього заходу
– Доступ до запису 7 днів, презентації, питання доповідачу на пошту
– Дата попереднього заходу: 17.06.2025
– Вартість відеозапису: 4300 грн
– Пошта: info@marmaer.com

– 09:30-10:00 Підключення до конференції в ZOOM.
– 09:30-10:00 Реєстрація учасників в Залі для конференцій
– 10:00-11:30 Сесія №1. ДОЦЕНКО – БІЛОУС Наталія
– 11:30-11:45 Перерва на каву
– 11:45-13:15 Сесія №2. ДОЦЕНКО – БІЛОУС Наталія
– 13:15-14:00 Обід
– 14:00-17:00 Сесія №3. ДОЦЕНКО – БІЛОУС Наталія
– 17:00- Відповіді на питання.