КІК та контролююча особа 2024: оподаткування, звітність, штрафи

Шевченко Олександр

/ Статті / Оновлено 03.01.2024

570

АВТОР

Кузнечікова Олена
Адвокат, Керуючий партнер, LAW GUIDE
Консультація

КІК та контролююча особа 2024: оподаткування, звітність, штрафи

1. Звідки взагалі взяли ідею КІК?

КІК як явище і податково-юридичний інструмент не є винаходом України. Такий підхід вже певний час існує в країнах-членах ОЕСР і є частиною широкого плану фіскальних заходів під назвою BEPS.

BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — це план, розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) з метою боротьби з розмиванням прибутків та перекладанням прибутків від оподаткування. План BEPS включає набір рекомендацій та стандартів, які спрямовані на запобігання використанню податкових стратегій, що порушують принципи оподаткування, особливо у зв’язку з глобальними корпораціями.

Україна приєдналась до плану BEPS шляхом активної участі в роботі ОЕСР і прийняття відповідних заходів на національному рівні. У 2017 році Україна приєдналась до Багатосторонньої конвенції щодо податкових угод, яка є однією з основних інструментів реалізації плану BEPS з 15 кроків. Ця конвенція містить низку заходів, спрямованих на попередження уникнення податків і поліпшення механізмів врегулювання подвійного оподаткування.

Одним з таких кроків є розроблення ефективних правил контролю за контрольованими іноземними компаніями.

Закон про КІК

1. Про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

2. Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

Метою введення таких правил є:.

— Боротьба з ухиленням від оподаткування: Правила КІК дозволяють уникнути ситуацій, коли українські резиденти створюють афілійовані компанії за кордоном для перекладання прибутків та ухилення від оподаткування в Україні.

— Податкова прозорість: Регулювання CFC забезпечує більшу прозорість українських резидентів щодо їх контрольованих іноземних компаній, що дозволяє краще контролювати оподаткування і забезпечує відповідну звітність та декларування доходів.

— Захист національних інтересів: Це регулювання допомагає захистити національні інтереси України, забезпечуючи оподаткування прибутків, отриманих від зарубіжних активів, та запобігаючи втраті податкових надходжень.

2. Що таке КІК і які є види

Як я почала цікавитися темою КІК? Дуже просто, все почалося з новин про рекордні штрафи від податкової. Розуміючи, що мова йде про іноземні активи і знаючи, що вони в мене є – я почала розбиратись, а що ж таке є цей КІК і чи є якісь винятки, якими можна скористатись.

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

І ось тут необхідно виокремити дві ключові ознаки КІК, які нам потрібно розібрати детальніше, якщо в нас все ще є надія бути тим винятком, який не підпадає під правила:

а) будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою
б) резидент України.

Щодо питання контролера-резидента ми повернемось в наступному пункті, а зараз розберемо всі можливі ознаки самого КІК.

Перш за все мене здивувало те, що КІКом може бути як стандартна юридична особа, що цілком зрозуміло, так і утворення без юридичної особи. На перше думку постає логічне питання – а як іноземна компанія може бути утворенням без юридичної особи?

Але саме такими утвореннями є партнерства/трасти/фонди/ та деякі інші установи відповідно до визначення податкового законодавства. А трасти є доволі популярним способом управління активами за кордоном, тому не дивно, що законодавець завбачливо передбачив цю організаційну форму в списку.

Варто зазначити, що таке утворення має відповідати наступним ознакам:

— діяльність, спрямована на отримання доходу (прибутку);
— діє в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Тобто, НГО чи благодійний фонд під таке визначення не підпадають, а отже не є КІКом.

Щодо юридичних осіб – тут все просто, це корпоративне утворення, яке:

— володіє активами,
— має права та обов’язки,
— здійснює діяльність від власного імені незалежно від засновників/ учасників/форми власності.

3. Контролер іноземної компанії

Наступні 2 ознаки, з якими потрібно детально розібратись, це:

— Хто такий контролер (контролююча особа);
— Хто вважається резидентом.

Для початку розберемось з першим критерієм.

Контролером за ПКУ може бути як фізична, так і юридична особа, яка:

— володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50% або,

— володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25%, якщо при цьому декілька резидентів України володіють частками в іноземній юрособі, розмір яких у сукупності 50% і більше або

— окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

На цьому етапі дуже важливим моментом є визначення поняття «володіє часткою» в юридичній особі.

Податкове законодавство каже, що особа володіє часткою в іншій юрособі у разі:

— володіння на підставі права власності;
— право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи;

— є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юр особи або учасником партнерства, до активів якого входить зазначена частка

Варто також зазначити, що частка в іноземній юрособі має давати право впливу на:

— відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної,
— отримання відповідної частки прибутку іноземної юридичної особи, та/або блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи,
— та/або отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

Як розрахувати частку при опосередкованому володінні?

Якщо ви володієте часткою не на пряму, як акціонер-фізична особа, а через іншу юридичну особу, то застосовуються спеціальні правила розрахунку частки:

— у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом множення часток;
— у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій- шляхом підсумовування часток у кожному ланцюгу.

Контролер в утворенні без статусу юридичної особи

Особа, яка не є засновником трасту, вважається такою, що володіє часткою у разі дотримання хоча б однієї з наступних умов:

— має юридичне/фактичне право вимагати нарахування та виплати доходу/прибутку;
— має право прямо/опосередковано розпоряджатися майном, що входить до складу активів;

— має право отримати майно, що входить до активів, крім випадків отримання майна у разі його ліквідації
— здійснює фактичний контроль.

Рекомендовані заходи

4. Резидент

І тут ми підходимо до одного з найважливіших і найскладніших для визначення питань. Особливо це стосується осіб, які проживають на 2-і, а то і 3-т країни, маючи в цих країнах нерухомість чи ведучи там певну діяльність.

Для визначення статусу як резидента нам необхідно скористатись ознаками, які визначають Податковий Кодекс України та Угоди про уникнення подвійного оподаткування.

За ПКУ резидентом є фізична особа, яка:

— має місце постійного проживання в Україні;
— має центр життєвих інтересів в Україні, зокрема місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації СПД;

— перебуває в Україні не менше 183 днів на рік;
— є громадянином України;
— нею самостійно визначено основне місце проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до міжнародних угод (ст. 4 Модельної конвенції), резиденцією є держава, у якій юридична або фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

Як бачимо, і в ПКУ і за міжнародними угодами є кілька критеріїв, за якими можна визначати резидентність. Очевидно, що на кожну з країн може припадати один чи два критерії. Або ж в якій країні може бути більше критеріїв, але в іншій – вони першочергові, хоча їх і менше, або всього один.

Постає питання – а що робити в таких випадках? Є якийсь один визначальний критерій? Чи можливо слід керуватися принципом більшості – де більше критеріїв, там і резидент?

Для таких випадків, Модельна конвенція передбачає пріоритетність критеріїв. Тобто важливим перш за все є не кількість, а так би мовити «якість».

Найважливішим критерієм є місце постійно проживання і цей критерій є основним. Якщо ж особа має місце проживання в обох країнах, тоді потрібно іти далі по списку критеріїв:

— центр життєвих інтересів (сім’я, бізнес, інші види діяльності);
— країна, де особа зазвичай проживає;
— країна, громадянство якої має особа.

У разі виникнення спору питання резидентності вирішується на рівні компетентних органів, шляхом процедури взаємного узгодження. Ця процедура визначена Модельною конвенцією і передбачає чіткий перелік та алгоритм кроків.

Автоматичний обмін інформацією (CRS).

В контексті питання визначення резидентності дуже важливим є один з найпопулярніших в останній час тренд – автоматичний обмін фінансовою інформацією.

Автоматичний обмін інформацією допомагає податковим органам країн відслідковувати активи осіб, яких такі органи вважають платниками податків відповідної країни. Активи можуть бути підтвердженням наявності центру життєвих інтересів в тій чи іншій країні, що є одною з ознак резидентства. Таким чином, податкова може отримати додаткові аргументи щодо визнання людини резидентом своєї країни.

Як це працює? Країни укладають між собою двосторонні угоди, а також приєднуються до глобальної конвенції і на локальному рівні приймають відповідне законодавство.

Після цього, коли податкова однієї з країн бажає дізнатись інформацію про стан рахунків тієї чи іншої юридичної особи, вона подає запит в податкові органи іншої країни.

І ось тут є 2 варіанти дій:

– податкові органи автоматично надають інформацію за запитом;
– податкові органи розглядають запит і приймають рішення.

Надається інформація про фінансові рахунки, які ведуть банки, страховики, інвестиційні компанії та ін., та які належать нерезидентам, а саме:

— ім’я (найменування) власника, його адреса, податкове резидентство, податковий номер, дата та місце народження,
— дані про фінансову установу,
— дані про рахунок: залишок, доходи та обороти за рахунком (залежить від виду рахунку), дивіденди, проценти, інші доходи.

Звідки ця вся інформація в податкових чи інших уповноважених установ?

Фінансові установи здійснюють збір інформації про фінансові рахунки, які належать фізичним особам та організаціям – нерезидентам, а також організаціям, у яких КБВ – нерезиденти. Дані, що передаються, дають змогу ідентифікувати власника, фінансову установу та вартість активів, які зберігаються на рахунку.

5. Обов’язки контролера іноземної компанії.

Якщо ви вже дійшли до цього розділу і пересвідчитися, що є КІКом – вітаю, у вас тепер офіційно побільшало обов’язків перед державою.

Ці обов’язки можна розділити на два види:

— пов’язані з набуттям Вами частки у КІК;
— пов’язані з володінням такою часткою тривалий період.

Повідомлення про КІК (набуття частки).

Цей обов’язок виникає у Вас з моменту, як тільки ви станете власником частки в КІК.

Відповідно до п. 39² .5.5 ПКУ, особа зобов’язана повідомляти податкову про:

— кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою,

— заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи

— кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою

— ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форму повідомлення КІК та процедуру його відправлення було схвалено наказом Міністерства фінансів від 22.09.2021 № 512. Спеціальних інструкцій щодо його заповнення немає, достатньо просто заповнити відповідні поля. Сама форма складається із п’яти розділів.

Складання та подання звіту про КІК 2024

А ось даний обов’язок вже стосується ситуації, коли особа є власником КІК. І тут багато залежить від того, чи володієте КІКом напряму, як фізична особа, чи опосередковано, через юридичну особу.
Якщо володієте напряму, то звіт слід подавати разом з річною декларацією про майновий стан фізичних осіб.

Якщо ж володіння здійснюється опосередковано, через юридичну особу, то звіт подають разом з декларацією про податок на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України наказом № 254 затвердив:

– форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
– форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
– порядоки заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу.

У Звіті про КІК зазначаються наступні дані:

— найменування КІК (адреса, ОПФ, номери реєстрації);
— розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК;
— структура володіння часткою в контрольованій КІК (у разі опосередкованого володіння);

— інформація про розмір доходу відповідно до даних фінансової звітності;
— розрахунок скоригованого прибутку КІК;
— інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК

— суми дивідендів, отриманих КІК;
— суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
— перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях) та ОПФ, включені до Постанови КМУ;

— кількість працівників КІК;
— інформація про суму прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків в Україні, то копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Ще кілька важливих деталей, які потрібно знати щодо подачі Звіту про КІК:

— Повний Звіт про КІК подається до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком;

— Якщо загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючі річні декларації. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Фінансова звітність КІК для утворення без статусу юридичної особи.

Цікава ситуація складається щодо утворень без статусу юридичних осіб, адже формат та зміст звітності для них може відрізнятися.

ПКУ передбачає, що контролююча особа КІК зобов’язана забезпечити складання окремої фінансової звітності за міжнародними стандартами за такі утворення без статусу юридичної особи. Тобто, і щодо КІК-звичайних юридичних осіб і щодо КІК-утворень без статусу юридичних осіб застосовуються однакові міжнародні стандарти фінансової звітності.

Оподаткування КІК

Крім того, контролююча особа КІК зобов’язана розраховувати скоригований прибуток, що підлягає оподаткуванню, необхідно за правилами, визначеними для КІК щодо таких утворень.

Однак, з цього правила є винятки:

— контролююча особа особисто набула майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку трасту, фонду чи іншого утворення без статусу юридичної особи та відображає доходи, отримані через таке утворення, у власній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації з податку на прибуток підприємств), або

— безпосереднім власником частки у партнерстві, трасті, фонді або іншому утворенні без статусу юридичної особи є КІК, яка враховує прибуток, отриманий через або від такого утворення, при складанні власної фінансової звітності

Частина скоригованого прибутку відповідного утворення без статусу юридичної особи, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа, що обчислюється відповідно до правил для КІК є об’єктом оподаткування для КІК без статусу юридичних осіб.

6. Податковий контроль та відповідальність.

І тут ми підійшли до однієї з найцікавіших частин – а що мені буде, якщо просто «забити»?

Спойлер: просто «забити» не вийде, все і всіх знайдуть).

Коли ми говоримо про поняття «податковий контроль», то нам слід розуміти, що під цим маються на увазі конкретні заходи, які здійснюються податківцями за наявності конкретних підстав. І ці заходи спрямовані на те, щоб нам не вдалось приховати від держави наявність КІК.

Тут можна виділити 2 ключові засоби: податковий запит і податкова перевірка.

Податковий запит

Виключний перелік підстав визначено в п. 39² .6.1. – 39² .6.3 ПКУ:

— платник податків є контролюючою особою та не подав звіт про КІК та/або
— відомості, зазначені платником податків у звіті про КІК, не відповідають дійсності або містять помилки

А як податкова дізнається, що я володію КІКом, скажете ви?

Відповідно до чинного законодавства, будь-який інший орган державної влади, банк, фінансова установа зобов’язані повідомити податкову у разі виявлення фактів, що свідчать про володіння резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

За наявною статистикою від податкової служби, з моменту запровадження норми до них надійшло понад 4 тисячі заяв, більше 90% – від банків, уявляєте?

А хто власне, як не банки, знають про вас все?)

Які ще інструменти є для виявленні КІК?

Ось тут, насправді, дуже багато ресурсів та джерел інформації, а саме:

— ЄДР
— Реєстри бенефіціарних власників в інших країнах
— Комерційні бази даних Orbis, Youcontrol, інші
— Інформація від АМКУ, Фінмоніторингу, Банків, Державних органів

— Загальнодоступні публічні джерела
— Внутрішні бази ДПС
— Документація ТЦ
— Обмін інформацією за запитом

— Обмін інформацією з ІКО (у т. ч. CRS)
— Інформація за результатами приймання Повідомлень
— Інформація з декларацій з заявами по безподатковій ліквідації

У разі отримання таких «сигналів», щасливий власник КІК отримує запит на надання інформації від податкової. Протягом 2-місяців від дати запиту, потрібно надати в податкову роз’яснення на питання, які в запиті та копії підтверджуючих документів, щодо всієї наданої інформації.

Податкова перевірка

Підстави для податкової перевірки є наступними:

Отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог статті 39² ПКУ звіту про КІК

— Ненадання контролюючому органу відповіді на запит

Варто також розуміти наступні процедурні нюанси щодо податкових перевірок.

— Не більше однієї перевірки контролюючої особи протягом двох календарних років

— Не перешкоджає проведенню перевірок за ст 75 ПКУ
— Строк обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта)

Тривалість не повинна перевищувати шість місяців.

— У разі отримання інформації від ІКО, проведення експертизи та/або перекладу документів – строк може бути продовжений до шести місяців

Разом з тим, податківці мають такі додаткові права:

— Надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації)

— Провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому ст 73 ПКУ

— Провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб за сприянням платника (можливість відеоконференцій)

Відповідальність

— Неподання контролюючою особою звіту про КІК – 100 розмірів прожиткового min для працездатної особи на 1 січня звітного року

— Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК – 1 розмір прожиткового min для працездатної особи на 1 січня звітного року за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів

— Невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або не відображення інформації, визначеної підпунктами “г” – “з” 39 2.5.3 ПКУ, щодо наявних КІК – 3% суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового min для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі не відображені суми.

— Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 ПКУ – 300 розмірів прожиткового min для працездатної особи на 1 січня звітного року.

— Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з ТЦ, інших копій первинних документів щодо КІК на запит – 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового min для працездатної особи на 1 січня податкового (звітного) року

— Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім, днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів) – 5 розмірів прожиткового min для працездатної особи на 1 січня звітного року за кожен календарний день неподання, але не більше 300 розмірів.

Замість висновку

Податківці – це такі люди, що з ними краще не жартувати). Тому раджу всім детально ознайомитись з правилами щодо КІК, бо відповідальність, як бачите, не мала, а ситуація в цілому доволі складна, є достатньо винятків і специфічних правил. Краще зробити це зараз, ніж коли до Вас прийдуть з податковим запитом чи перевіркою.