Семинары и конференции

Позвоните нам:

+38 (067) 318-23-78
Главная / Семинары / Запровадження Плану BEPS в Україні – крок до деофшоризації національної економіки

Цена

2450 ₴
В стоимость включено — участие, методические материалы, консультации докладчиков, кофе-брейки, обед в ресторане, сертификат.

Скидка:

2 участника – 8%, 3 участника и более – 13%.
Зарегистрироваться Скачать программу
Количество участников
  • оплата по счету, предоставляем, документы для бухгалтерии (счет, регистрационные документы, акты выполненных работ).

  • оплата в день проведения мероприятия при регистрации, предоставляем, все необходимые документы для бухгалтерии.

  • Описание

грн.
beps

Причини та ризики офшоризації економіки, міжнародні інструменти боротьби із ухиленням від оподаткування, План дій BEPS, основні кроки Плану дій BEPS, мінімальний стандарт Плану дій BEPS, імплементація Плану дій BEPS в Україні та його вплив на свободу валютних операцій, Багатостороння конвенція MLI. Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні, оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, регулювання виплат на користь нерезидентів, протидія зловживанням при застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування, механізм врегулювання спорів щодо застосування двосторонніх податкових конвенцій, запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва, удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням, запровадження звітності у розрізі країн для міжнародних груп компаній, одноразове декларування доходів фізичних осіб, автоматичний обмін податковою інформацією, перспективи деофшоризації національної економіки України.

Програма семінара:

Блок №1. Причини та ризики офшоризації економіки. Вплив офшорних зон на світову економіку та національну економіку України. Міжнародні інструменти боротьби із транснаціональним ухиленням від оподаткування.

1. Що таке офшорні зони та чому вони приваблюються бізнес з усіх куточків планети?
— Поняття та ознаки офшорної зони.
— Основні ошфорні зони світу.
— Причини інвестиційної привабливості офшорних зон.

2. Які загрози для світової економіки та національної економіки України несе офшоризація бізнес-процесів?
— Вплив офшорних зон на світову економіку та національну економіку України.
— Найпопулярніші офшорні зони для українських інвесторів.
— Способи уникнення оподаткування та оптимізації податкових зобов’язань за допомогою офшорних зон.

— Взаємозв’язок офшорних зон та стану національної економіки України. Наслідки офшоризації української економіки. Національні засоби боротьби із неконтрольованим виведенням капіталу закордон.
— Критерії віднесення держав та територій до офшорних зон в українському законодавстві. Юридичні та податкові наслідки господарських відносин із нерезидентами, зареєстрованими в офшорних зонах.

3. Які міжнародні інструменти боротьби із розмиванням податкової бази та ухиленням від оподаткування існують?
— Модельна конвенція стосовно податків на доходи і капітал 1977 року.
— Двосторонні конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
— Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах від 1998 року та протоколи до неї. Обмін податковою інформацією за запитом іноземного органу влади.

— Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та його імплементація у міжнародне право.
— Єдиний стандарт звітності CRS. Автоматичний міжнародний обмін податковою інформацією. Багатостороння конвенції про співробітництво між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією.
— План дій BEPS. Багатостороння конвенція MLI.
— Роль та діяльність Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у сфері протидії агресивному податковому плануванню.

Блок №2. План дій BEPS. Основні кроки Плану дій BEPS. Мінімальний стандарт Плану дій BEPS.

1. Що таке План дій BEPS та яка мета його розробки?
— Поняття та юридичний статус Плану дій BEPS. Цілі реалізації Плану дій BEPS. Оподаткування прибутку у державі його походження та протидія виведенню капіталу у юрисдикції з низьким рівнем оподаткування.
— Історія розробки та прийняття Плану дій BEPS.
— План дій BEPS у системі міжнародних механізмів протидії розмиванню податкової бази та виведенню капіталу у офшорні зони.

2. Чи є положення Плану дій BEPS обов’язковими для держав-учасниць?
— Рекомендаційний характер Плану дій BEPS.
— Світовий тренд на імплементацію Плану дій BEPS у національне податкове законодавство. Репутаційне значення факту імплементації державою Плану дій BEPS.
— Кількість держав-учасниць Плану дій BEPS.

3. Які кроки для боротьби із транскордонним ухиленням від оподаткування передбачає План дій BEPS?
— 15 кроків Плану дій BEPS. Послідовність та взаємопов’язаність кроків Плану дій BEPS.
— Податкові проблеми цифрової економіки. Нейтралізація гібридних схем уникнення оподаткування.
— Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній. Концепція кінцевого бенефіціарного власника доходу.
— Боротьба із необґрунтованими виплатами на користь нерезидентів. Усунення ризиків спеціальних режимів оподаткування.

— Запобігання зловживанням про застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування. Недопустимість використання двосторонніх податкових конвенцій з метою отримання податкової вимоги. Доктрина переваги змісту над формою у міжнародних податкових відносинах.
— Постійне представництво нерезидента. Форми закордонної діяльності нерезидента без постійного представництва. Критерії необхідності створення постійного представництва.

— Удосконалення контролю за трансферним ціноутворенням. Оптимізація документації з трансферного ціноутворення. Правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній. Збір та розкриття інформації про схеми агресивного податкового планування.
— Підвищення ефективності вирішення спорів щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування. Багатосторонній інструмент осучаснення двосторонніх податкових конвенцій.

4. Які кроки включає у себе мінімальний стандарт Плану дій BEPS?
— Мінімальний стандарт Плану дій BEPS.
— Необхідність виокремлення мінімального стандарту Плану дій BEPS.
— Заходи із реалізації мінімального стандарту Плану дій BEPS.

Блок №3. Імплементація Плану дій BEPS в Україні. Вплив Плану дій BEPS на валютний режим України. Багатостороння конвенція MLI. Стан імплементації Плану дій BEPS у національне законодавство України.

1. Що спонукало українську владу розпочати розробку законодавства для боротьби із офшоризацією економіки і чому перші спроби не увінчалися успіхом?
— Втрати Державного бюджету України внаслідок виведення капіталу у офшори. Розкриття «панамських документів».
— Президентська робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон 2016 року. Результати її роботи. Причини невдачі перших спроб створити українське законодавство у сфері протидії BEPS.

2. Коли Україна приєдналася до міжнародної ініціативи щодо імплементації Плану дій BEPS? Які зобов’язання щодо імплементації Плану дій BEPS взяла на себе Україна?
— Приєднання України до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи ОЕСР у 2017 році.
— Зобов’язання України щодо реалізації мінімального стандарту Плану дій BEPS.
— Законодавчі та інституційні зміни у сфері протидії податковим спекуляціям.

3. Чому запровадження повної свободи валютних операцій неможливе без імплементації у національне законодавство Плану дій BEPS?
— Прийняття Закону про валюту і валютні операції та його зв’язок із процесом імплементації Плану дій BEPS.
— Ризики валютної лібералізації у разі відсутності ефективного податкового регулювання та фінансового моніторингу.
— Зобов’язання щодо розробки законопроектів у сфері протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування КМУ та НБУ відповідно до прикінцевих положень Закону про валюту і валютні операції.

4. Яке значення має підписання Україною Багатосторонньої конвенції MLI? Чи сприяє підписання Україною Багатосторонньої конвенції MLI імплементації Плану дій BEPS?
— Багатостороння конвенція MLI – ефективний інструмент одночасного осучаснення великої кількості угод про уникнення подвійного оподаткування.
— Особливості застосування Багатосторонньої конвенції MLI у відносинах з договірними державами.

5. Який стан імплементації рекомендацій Плану дій BEPS у національне законодавство України?
— Прискорення процесу імплементації Плану дій BEPS у національне законодавство України.
— Робоча група Мінфіну з питань реалізації плану протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування. Основні напрямки її роботи. Участь НБУ, державних органів та громадських організацій у законотворчій діяльності щодо протидії BEPS.

Блок №4. Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні. Податкове регулювання в умовах переходу до моделі вільного транскордонного руху капіталу.

Основні законодавчі зміни у сфері протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній. Регулювання боргових та інших виплат на користь нерезидентів. Протидія зловживанням положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування та врегулювання спорів щодо їх застосування. Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва. Удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням. Запровадження звітності у розрізі країн для міжнародних груп компаній.

1. Коли з’явився Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні та ким він розроблений?
— Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні: основні новели.

— Вісім критичних кроків Плану дій BEPS для України.
— Основна мета Проекту Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні: забезпечення фінансової стабільності в умовах переходу до вільного руху капіталу.

2. Що таке контрольована іноземна компанія (КІК) ? Яким чином та за якими критеріями визначається реальний власник КІК (контролююча особа)?
— Поняття та ознаки КІК. Можливість існування КІК без статусу юридичної особи: партнерство, траст, фонд тощо. Критерії визнання іноземної компанії контрольованою.

— Поняття контролюючої особи. Резидентський статус контролюючої особи. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) КІК. Визначення реального власника КІК через ланцюг опосередкованого володіння підконтрольними юридичними особами.
— Ознаки фактичного контролю над іноземною компанією. Порядок визнання фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над КІК. Презумпція відсутності фактичного контролю на юридичною особою та можливість її спростування контролюючим органом.

3. Яким чином оподатковуватиметься дохід резидента України, отриманий від діяльності КІК? Чи буде посилено вимоги щодо розкриття та виявлення кінцевих власників іноземних компаній? Яку відповідальність передбачено за приховування факту прямого чи опосередкованого володіння КІК?
— Платник ПДФО із прибутку КІК. Об’єкт оподаткування. Коригування прибутку КІК. Розрахунок частки скоригованого прибутку КІК, який підлягає оподаткуванню в Україні. Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК.

— Вимоги до звіту про КІК. Складання та подання звіту про КІК разом із річною декларацією про майновий стан та доходи. Умови продовження строку для подання звіту про КІК. Віднесення частки скоригованого прибутку КІК до загального річного оподатковуваного доходу резидента України.

— Умови та строки подання резидентом України повідомлення про набуття і припинення участі у КІК. Особливості здійснення резидентом України контролю над іноземною публічною компанією.
— Податковий контролю щодо КІК. Методи виявлення КІК у володінні резидентів України. Функції банків та фінансових установи щодо виявлення КІК у володінні клієнтів.

— Підстави для перевірки контролюючої особи. Періодичність та тривалість перевірки контролюючої особи. Повноваження контролюючих органів щодо виявлення КІК та нарахування податкових зобов’язання резидентам України-контролерам КІК. Аналітичний збір інформації про володіння резидентами України частками у іноземних компаніях.
— Фінансова відповідальність на неподання, несвоєчасне подання або подання з порушенням встановлених вимог звіту про КІК. Незастосування штрафних санкцій протягом перехідного періоду (2019-2020 роки).

4. Які особливості оподаткування боргових та інших виплат на користь нерезидентів та контролю за їх відповідністю ринковим умовам?
— Розширення поняття дивідендів для цілей оподаткування. Оподаткування виплат на користь нерезидентів податком на репатріацію.

— Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств з прирівняних до дивідендів платежів.
— Віднесення юридичних та фізичних осіб-платників єдиного податку до платників податку на прибуток підприємств у частині виплати на користь нерезидентів доходів з українським джерелом походження.

— Збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств у разі надмірних виплат за борговими зобов’язаннями перед нерезидентами та експорту у офшорні зони.
— Втрати на користь нерезидентів без розумної економічної причини (ділової мети). Ознаки відсутності ділової мети. Особливості засобів доказування наявності ділової мети у господарських операціях з нерезидентами. Порушення принципу «витягнутої руки» при здійсненні виплат на користь нерезидентів.

5. Яким чином планують усунути можливості для зловживань при застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування? У яких випадках передбачені податковими конвенціями знижені ставки або звільнення від оподаткування не застосовуються до доходів, виплачених на користь нерезидента?
— Нові критерії визначення бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу. Можливість фактичного розпорядження доходом – основна ознака його бенефіціарного власника.

— Застосування угод про уникнення подвійного оподаткування у разі виведення капіталу закордон через номінального отримувача. Ознаки номінального отримувача доходу.
— Особливості підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

6. Що таке процедура взаємного узгодження? Яким чином вона допоможе підвищити ефективність вирішення спорів щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування?
— Процедура взаємного узгодження – новий інструмент захисту прав платника податків, передбачених угодою про уникнення подвійного оподаткування.

— Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження. Вимог до змісту та порядок подання заяви. Компетентний орган України з розгляду справ за процедурою взаємного узгодження.
— Податкові наслідки ініціювання процедури взаємного узгодження. Заборона визначення грошових зобов’язань платника податків до завершення процедури взаємного узгодження.

— Порядок розгляду справи за процедурою взаємного узгодження. Консультації із компетентним органом іноземної держави щодо застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Досягнення домовленостей між компетентними органами держав-учасниць угоди про уникнення подвійного оподаткування.
— Визначення грошових зобов’язань платника податків відповідно до домовленостей, досягнутих в межах процедури взаємного узгодження. Наслідки відмови платника податків від прийняття досягнутих компетентними органами домовленостей.

7. Які зміни щодо податкового статусу постійного представництва передбачаються законопроектом про запровадження Плану дій BEPS в Україні? Яким чином зміняться правила оподаткування прибутку постійного представництва?
— Деталізація поняття постійного представництва нерезидента. Фактичні ознаки здійснення нерезидентом діяльності через постійне представництво.
— Звичайна діяльність резидента-посередника на території України. Умови, за яких діяльність резидента-посередника (агента, повіреного, комісіонера тощо) містить ознаки постійного представництва нерезидента.

— Визначення обсягу оподатковуваного доходу постійного представництва нерезидента за принципом «витягнутої руки». Застосування методів трансферного ціноутворення при визначенні обсягу оподатковуваного доходу постійного представництва.

8. Які наслідки здійснення нерезидентом господарської діяльності в Україні через постійне представництво без взяття на податковий облік?
— Документальна позапланова перевірка ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік. Примусове взяття на облік нерезидента.
— Арешт майна нерезидента. Нарахування грошових зобов’язань та накладення штрафних санкцій.

9. Яким чином відбудеться удосконалення контролю за трансферним ціноутворенням?
— Нові критерії встановлення пов’язаності осіб. Збільшення розміру частки володіння корпоративними правами юридичної особи для визнання пов’язаності осіб. Переважна співпраця із однією юридичною особою як критерій пов’язаності осіб.
— Розумна економічна причина (ділова мета) господарської операції для цілей трансферного ціноутворення. Ознаки ділової мети та порядок її встановлення.
— Ознаки контрольованої операції у ланцюгу операції між платником і нерезидентом.

— Визначення умов контрольованої операції згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення. Доктрина переваги сутті операції на її документальною формою.
— Особливості здійснення контрольованих операцій з сировинними товарами. Метод порівняльної неконтрольованої ціни. Використання котирувальних цін. Повідомлення про укладення договору щодо сировинного товару.
— Нові правила визначення вартості нематеріальних активів у контрольованих операціях. Розрахунок поточної вартості (дисконтної вартості) майбутніх грошових потоків.

10. У яких випадках до контрольованих операцій належать господарські операції платників єдиного податку.
— Платники єдиного податку четвертої групи – учасники контрольованих операцій із нерезидентами-пов’язаними особами, нерезидентами-комісіонерами, нерезидентами з офшорних держав (територій) та нерезидентами певних організаційно-правових форм, які не сплачують корпоративний податок.

11. Яким чином відбудеться удосконалення вимог щодо складання документації з трансферного ціноутворення?
— Додаткова інформація у документації з трансферного ціноутворення: відомості про кінцевих бенефіціарних власників, ланцюг постачання (створення доданої вартості) з розкриттям структури власності, економічну доцільність та ділову мету контрольованих операцій, аудиторський висновок щодо фінансової звітності (для міжнародних груп компаній).
— Спрощена документація з трансферного ціноутворення для контрольованих операції з придбання (продажу) послуг з низькою доданою вартістю. Аудиторські, бухгалтерські, юридичні, HR та PR послуги на користь пов’язаних осіб.

— Повноваження ДФС України щодо витребування у платника податків додаткової інформації про контрольовані операції. Дії платника податків у такому випадку.
— Фінансова відповідальність на неподання, несвоєчасне подання, подання з порушенням встановлених вимог документації з трансферного ціноутворення. Розмір штрафних санкцій та особливості їх застосування.

12. Що таке міжнародна група компаній? Чи потрібно учаснику контрольованих операцій повідомляти про участь у міжнародній групі компанії? У яких випадках платник податків повинен надавати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл)?
— Поняття міжнародної групи компаній. Материнська компанія та учасники міжнародної групи компаній.

— Форма, порядок та строки повідомлення платником податків про участь у міжнародній групі компаній. Запровадження обов’язку щодо розкриття платниками податків інформації про участь у міжнародних групах компаній з 2020 року.
— Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл): вимоги до змісту.
— Строк підготовки та подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу).

13. Яким чином відбувається підготовка та подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній?
— Випадки обов’язкового складання та подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній.
— Вимоги до змісту звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та строк його подання.

— Особливості використання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній для моніторингу контрольованих операцій.
— Юридичний статус інформації, що міститься у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, та можливість її міжнародного обміну.

Блок №5. Подальші кроки щодо імплементації Плану дій BEPS в Україні. Набрання чинності Багатосторонньою конвенцією MLI. Одноразове декларування доходів фізичних осіб. Автоматичний обмін податковою інформацією. Перспективи деофшоризації національної економіки України.

1. Коли Багатостороння конвенція MLI набере чинності для України? Чи усі податкові конвенції буде змінено після вступу у силу Багатосторонньої конвенції MLI? Чи зможе Україна залишити незмінними умови угод про уникнення подвійного оподаткування з окремими державами відповідно до Багатосторонньої конвенції MLI?
— Перспективи ратифікації Багатосторонньої конвенції MLI Верховною Радою України.

— Процедура набрання чинності Багатосторонньою конвенцією MLI. Дата початку застосування положень Багатосторонньої конвенції MLI до відносин між резидентами договірних держав.
— Застереження окремих держав щодо незастосування Багатосторонньої конвенції MLI у відносинах з Україною.

2. Які зміни до чинних угод про уникнення подвійного оподаткування передбачає Багатостороння конвенція MLI?
— Заборона застосування угод про уникнення подвійного оподаткування з метою отримання податкової вигоди.
— Принцип максимального оподаткування доходу за місцем його створення. Неможливість застосування податкових пільг у разі виведення доходу на користь номінального утримувача.

— Статус постійного представництва у міжнародних податкових відносинах. Агентські домовленості та інші подібні стратегії.
— Механізм вирішення спорів щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування.

3. Що таке одноразове декларування активів фізичних осіб та яка його мета? Які категорії фізичних осіб зобов’язані будуть задекларувати свої доходи та майно в межах кампанії з нульового декларування? Чи підлягатимуть декларуванню іноземні активи громадян України?

— Одноразове декларування активів фізичних осіб – збір фіскальними органами повної інформації про майновий стан населення.
— Учасники одноразового декларування доходів. Особливості розкриття резидентами інформації про іноземні доходи та майно.

— Ставки податку на доходи, розкриті у межах нульового декларування.
— Звільнення від юридичної відповідальності фізичних осіб, які добровільно задекларувати свої активи. «Амністія» капіталу в Україні.
— Санкції та заходи відповідальності до фізичних осіб, які приховали свої активи під час кампанії з одноразового декларування.

4. Коли заплановано провести кампанію з одноразового декларування активів фізичних осіб? Чи вдасться уряду найближчим часом забезпечити нульове декларування доходів усіма громадянами?
— Плани щодо проведення кампанії з одноразового декларування активів фізичних осіб у 2019 році. Ступінь реалістичності реалізації таких планів. Можливі перешкоди для проведення кампанії з одноразового декларування активів фізичних осіб.

— Перспективи та ризики одноразового декларування активів фізичних осіб в Україні. Готовність України до проведення
кампанії з нульового декларування.
— Світовий досвід одноразового декларування активів фізичних осіб.
— Зв’язок одноразового декларування активів фізичних осіб із запуском системи автоматичного обміну податковою інформацією.

5. Чи допоможе автоматичний обмін податковою інформацією припинити відтік капіталу з України та збільшити податкові надходження до бюджету?

— Види міжнародного обміну податковою інформацією.
— Особливості обміну податковою інформацією за запитами. Інструменти виявлення прихованих активів українських резидентів закордон згідно з Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах від 1998 року.
— Переваги автоматичного обміну податковою інформацію між державами.

— Єдиний стандарт звітності CRS. Щорічний обмін інформацією про фінансові операції нерезидентів за Єдиним стандартом звітності CRS. Кількість держав, що долучилися до Єдиного стандарту звітності CRS.
— Плани України щодо приєднання до системи автоматичного обміну податковою інформацією у 2020 році. Готовність фіскальних органів України до багатостороннього обміну податковою інформацією у автоматичному режимі.

6. Чи допоможе реалізація Плану дій BEPS ліквідувати транскордонні схеми уникнення оподаткування та виведення капіталу у офшорні зони? Чи зможе Україна провести реальну деофшоризацію національної економіки?

— Імплементація наступних кроків Плану дій BEPS у національне законодавство України.
— Прогнози експертів щодо часових рамок повної реалізації Плану дій BEPS у світі та Україні. Фактори, які перешкоджають запровадженню рекомендацій Плану дій BEPS.
— Імплементація Плану дій BEPS у контексті загального реформування економічного сектору України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...


OK
Шевченко Александр

Есть вопросы? Задавайте.

Связанные семинары
СЕМИНАРЫ
СВЯЗАТЬСЯ С НАМИ
Экспертный блог Ответы на все Ваши вопросы

MARMAER

Семинары, тренинги, курсы, корпоративные тренинги, конференции – практические и интенсивные формы обучения для финансистов, юристов и руководителей.

ЧИТАЙТЕ НАС НА ПОЧТЕ