Консультаційні Семінари

Позвоните нам:

+38 (067) 318-23-78
Главная / Семинары / Публічні закупівлі в Україні — Нова редакція Закону про публічні закупівлі, Порядок здійснення закупівель з урахуванням законодавчих змін
Докладчики
  • Екс-заступник начальника відділу Інформаційного забезпечення та Контролю в сфері Державних закупівель управління державних закупівель, Мінекономрозвитку України
  • Експерт з питань державних закупівель, Екс-заступник начальника Відділу Державного Департаменту резерву і товарних бірж, Мінекономіки
  • Експерт по роботі системи PROZORRO, Zakupki.prom.ua
  • Тренер по продукту, YOUCONTROL

Цена

1950 ₴
У вартість включено - участь у семінарі, методичні матеріали, консультації доповідачів, кава-брейки, обід в ресторані, сертифікат.

Скидка:

2 участника – 5%, 3 участника – 10%, скидка при регистрации с сайта 3%, скидки для постоянных клиентов.
Зареєструватися Завантажити програму
Количество участников
  • оплата по счету, предоставляем, документы для бухгалтерии (счет, регистрационные документы, акты выполненных работ).

  • оплата в день проведения мероприятия при регистрации, предоставляем, все необходимые документы для бухгалтерии.

  • оплата банковской картой VISA, MasterCard c помощью сервиса моментальных платежей Liqpay

грн.

Чому Вам варто відвідати наш семінар? Аналіз та роз’яснення змін до Закону «Про публічні закупівлі«, вирішення практичних ситуації та отримання рекомендації від провідних експертів щодо підвищення якості процедур закупівель. Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі»: аналіз основних змін.

— Учасники семінару матимуть змогу ознайомитися з основними змінами, які вступлять у силу після введення у дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» (19 квітня 2020 року). Доповідачі семінару професійно, зрозуміло та з використанням практичних прикладів проаналізують законодавчі зміни у сфері публічних закупівель, а також нададуть учасникам цінні поради та рекомендації щодо правильного запровадження новел Закону «Про публічні закупівлі» з метою уникнення правопорушень та накладення штрафних санкцій.

— Учасники оволодіють новими вимогами щодо підготовки тендерних пропозицій з урахуванням законодавчих змін, навчаться виявляти та оперативно усувати основні недоліки тендерної пропозицій, вироблять оптимальні способи реагування на можливі неправомірні дій замовника чи інших учасників закупівлі, ознайомляться з актуальними тенденціями розвитку практики оскарження результатів закупівель і отримають практичні рекомендації щодо протидії зловживання і порушенням на стадії оскарження.

Під час семінару будуть розглянуті типові недоліки тендерної пропозицій та надані застереження щодо їх недопущення або усунення. Також допоавідачі семінару проаналізують конкретні приклади відхилення тендерних пропозицій та оскарження результатів закупівель і визначать спільно з учасниками оптимальний алгоритм дій для захисту інтересів учасника закупівлі та збереження можливості отримати бажаний договір про закупівлю.

— Учасники семінару ознайомляться з новітніми способами планування та організації закупівель, міжнародними стандартами щодо прозорості та конкурентності закупівельного процесу, моделями управління ризиками та уникнення корупційних проявів під час закупівель.

— Кожен учасник семінару зможе запропонувати для обговорення спільно з експертами конкретне питання, яке виникає у зв’язку з участю у процедурах закупівель. Спікери семінару нададуть фахові консультації щодо вирішення проблемних питань та цінні поради щодо приведення закупівельних процедур у відповідність до законодавчих змін. Усі учасники семінару отримають детальні методичні матеріали щодо комплексного удосконалення участі, організації, проведення, моніторингу та контроль ефективності публічних закупівель.

Програма семінару

БЛОК №1. Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі»: аналіз основних змін.

1. Спрощена процедура закупівель. Допорогові закупівлі від 50 000 грн. через Prozorro.

— Що таке спрощена процедура закупівель та яким чином вона може підвищити ефективність здійснення допорогових закупівель?
— При якій вартості предмету закупівлі обов’язкове застосування спрощеної процедури закупівлі?
— Яким чином відбувається оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
— Як правильно визначити вимоги до предмету спрощеної закупівлі?
— Які особливості спрощеної процедури закупівель: відсутність тендерної документації, скорочений строк подання учасниками своїх пропозицій та їх розгляду замовником, можливість визначення переможця за наявності тільки одного учасника тощо?
— У яких випадках замовник може здійснити допорогову закупівлю без застосування спрощеної процедури закупівлі?
— Які обмеження щодо закупівлі додаткового обсягу товару чи додаткових аналогічних робіт (послуг) в учасника після укладення з ним договору про закупівлю?

2. Нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій.

— Чи залишається ціна основним критерієм оцінки тендерної пропозиції?
— Які критерії оцінки тендерних пропозиції належать до нецінових? Які наслідки неврахування нецінових критеріїв при визначенні переможця процедури закупівлі?
— Чи сприяє розширення сфери застосування нецінових критеріїв підвищенню ефективності публічних закупівель та цільовому використанню бюджетних коштів?
— Що таке вартість життєвого циклу предмету закупівлі та які витрати вона включає? За якою методикою розраховується вартість життєвого циклу?
— Який порядок підтвердження учасником процедури закупівлі обґрунтованості проведеного ним розрахунку вартості життєвого циклу? Чи визначені чіткі критерії, за якими учасники процедури закупівлі можуть обґрунтовувати вартість життєвого циклу?

3. Аномально низька ціна тендерної пропозиції.

— Що таке аномально низька ціна тендерної пропозиції та які її ознаки?
— Яким чином система Prozorro виявляє аномально низьку ціну тендерної пропозиції та які критерії для цього використовуються?
— Чи є аномально низька ціна автоматичною підставою для відхилення тендерної пропозиції?
— Яким чином учасник може обґрунтувати аномально низьку ціну тендерної пропозиції та які обставини при цьому слід довести?
— Які ознаки можуть свідчити про обґрунтованість аномально низької ціни тендерної пропозиції, а які – ні?
— За допомогою який прикладів учасник може довести високу ефективність технологічного процесу виробництва чи наявність на ринку особливо сприятливих цінових пропозицій? Яким чином при цьому захистити комерційну таємницю бізнес-процесів?
— Чи може отримання учасником державної допомоги бути достатнім обґрунтуванням аномально низької ціни його пропозиції?
— У якому порядку та протягом якого строку учасник повинен надати замовнику закупівлі обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції? Які наслідки пропуску учасником встановленого строку для подання відповідного обґрунтування?
— За якими критеріями відбувається оцінка достатності обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції та хто визначає відповідні критерії? Як при цьому запобігти безпідставному відхиленню тендерної пропозиції учасника?
— Чи стане система моніторингу аномально низьких цін тендерних пропозицій ефективним способом боротьби з демпінгом у сфері публічних закупівель?

4. Електронний каталог для публічних закупівель (ProZorro Market).

— У чому суть електронного каталогу для публічних закупівель та чи працюватиме він за принципом онлайн-магазину?
— У межах яких сум замовники можуть закуповувати товари з електронного каталогу? Чи може замовник використовувати електронний каталог в якості альтернативи проведенню спрощених закупівель?
— Наскільки спросить для бюджетних установ закупівлі невеликих партій товару поява електронного каталогу?
— Чи можлива закупівля робіт та послуг через електронний каталог?
— Яким чином постачальникам розмістити свої товари у електронному каталозі?
— Хто займатиметься створенням та адмініструванням електронного каталогу?

5. Торги з обмеженою участю – новий вид конкурентної процедури закупівлі (тендеру).

— У чому суть процедури торгів з обмеженою участю та чи передбачена ідентична процедура чинною редакцією Закону про публічні закупівлі?
— Які умови застосування процедури торгів з обмеженою участю?
— При якій вартості предмету закупівлі застосовується процедура торгів з обмеженою участю?
— Які характеристики товарів, робіт та послуг можуть свідчити про можливість їх постачання обмеженим колом учасників?
— Які особливості оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю: обов’язковий переклад англійською мовою, збільшений строки публікації тощо?
— Чи може замовник з власної ініціативи розіслати запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю усім відомим йому потенційним учасникам?
— Зі скількох етапів складається процедура торгів з обмеженою участю?
— Чи обов’язкова попередня перевірка кваліфікації учасників для безпосереднього допуску до торгів з обмеженою участю?
— Яка мінімальна кількість учасників необхідна для проведення кваліфікаційного відбору?
— У якому порядку та протягом яких строків відбувається кваліфікаційний відбір учасників?
— Які вимоги потрібно виконати учасникам для переходу на другий етап торгів з обмеженою участю (етап подання тендерних пропозицій)?
— Які особливості проведення другого етапу торгів з обмеженою участю та яка кількість учасників має успішно перейти на цей етап, щоб він відбувся?
— Яким чином відбувається подання та розкриття тендерних пропозицій учасників, які допущені до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю?
— Чи можлива зміна ціни та інших характеристик предмету закупівлі на другому етапі торгів з обмеженою участю?

6. Професіоналізація публічних закупівель: уповноважені особи замість тендерних комітетів.

— Чи запроваджується перехід від колективної до персональної відповідальності за організацію та проведення закупівель?
— Який правовий статус уповноваженої особи з організації та проведення закупівель?
— У якому порядку відбувається призначення (визначення) уповноваженої особи?
— Які вимоги до освіти та стажу уповноваженої особи?
— Який порядок проходження онлайн тестування для набуття повноважень у сфері організації та проведення закупівель?
— Кому заборонено виконувати функції уповноваженої особи у сфері публічних закупівель?
— Які вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів слід врахувати при призначенні (визначенні) уповноваженої особи?
— Чи можливе призначення декількох уповноважених осіб для здійснення окремих видів закупівель?
— Чи можна для виконання функцій уповноваженої особи залучити сторонню особу на умовах цивільно-правового договору? Чи допустимий аутсорсинг діяльності з організації та проведення закупівель?
— Чи необхідно уповноваженій особі проходити спеціальне навчання з питань організації та проведення закупівель? Чи можливе його проходження дистанційно у мережі Інтернет?
— На підставі яких документів уповноважена особа здійснює свої повноваження?
— Як правильно розробити Положення про уповноважену особу?
— Які основні функції уповноваженої особи: проведення процедур закупівель, формування річного плану закупівель, оприлюднення інформації в системі Prozorro тощо?
— Яким чином оформляються рішення уповноваженої особи?
— За яких умов можливе створення робочої групи для розгляду тендерних пропозицій? Хто очолює робочу групу та чи підпорядкована вона уповноваженій особі? Яка юридична сила рішень робочої групи?
— Чи передбачається поступова відмова від тендерних комітетів у сфері публічних закупівель?
— Протягом якого перехідного періоду допускається організація та проведення закупівель тендерними комітетами?
— Чому членів тендерного комітету виключено з числа пов’язаних осіб для цілей проведення публічних закупівель і які це може мати наслідки?

7. Попередні ринкові консультації замовника з бізнесом.

— Чи дозволені попередні ринкові консультації з потенційними учасниками закупівлі до оголошення про її проведення?
— Яка мета попередніх консультацій з бізнесом та у якому порядку їх проводити?
— Яким чином при здійсненні попередніх консультацій не порушити вимоги закону та зберегти недискримінаційний підхід до потенційних учасників закупівлі?
— Чи можуть представники бізнесу під час попередніх ринкових консультацій брати участь у підготовці тендерної документації для майбутніх закупівель?

8. Можливість виправлення помилок у тендерній пропозиції протягом 24 годин.

— Яким чином учасник може реалізувати своє право на виправлення невідповідностей (помилок) в інформації та документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції?
— У якому порядку замовник повідомляє учасника про необхідність усунення помилок у тендерній пропозицій?
— Які вимоги до змісту повідомлення про необхідність усунення невідповідностей тендерної пропозиції та як часто замовник може розміщувати такі повідомлення?
— Які саме невідповідності (помилки) може виправити учасник після розкриття його тендерної пропозиції?
— Чи може учасник самостійно виправити помилки у тендерній документації, чи таке виправлення можливе лише з ініціативи замовника? Як діяти якщо учасник бажає виправити допущену помилку, а замовник не звертається до нього з вимогою про її усунення?
— Які наслідки відмови учасника усунути виявлені замовником невідповідності тендерної пропозиції?
— Чи дозволить можливість оперативного виправлення помилок тендерної пропозиції зменшити випадки відхилення економічно вигідних тендерних пропозиції з формальних причин?
— Чи зобов’язаний замовник повідомляти учасників про допущені ними помилки у тендерних пропозиціях у всіх випадках?
— Чи може вибіркове сприяння у виправленні помилок з боку замовника призвести до створення одним учасникам процедури закупівлі переваг щодо інших?
— Чи передбачене право на виправлення помилок у пропозиціях для учасників спрощеної закупівлі?

9. Удосконалення порядку оскарження закупівель: боротьба з «оскаржувальним тролінгом».

— Чи передбачена можливість запровадження урядом диференційованої плати за оскарження процедури закупівлі (у відсотках від вартості предмету закупівлі)?
— Чи можлива сплата плати за оскарження процедури закупівлі через систему Prozorro?
— Які наслідки подання скарги без внесення плати за її подання? Чи є це автоматичною підставою для залишення скарги без розгляду?
— Чи передбачено повернення сплаченої скаржником плати у разі задоволення його скарги? У яких ще випадках можливе повернення скаржнику внесеної плати за подання скарги?
— Чи скасовано можливість відкликання скарги, поданої до Антимонопольного комітету України (АМКУ)?
— Чи заборонено замовнику після початку процедури оскарження приймати рішення про відміну тендеру (переговорної процедури) чи визнання його таким, що не відбувся?
— Чи запроваджена можливість оскарження відміни тендеру (переговорної процедури) чи визнання його таким, що не відбувся?
— Яким чином змінено строк розгляду скарги АМКУ?
— Який строк добровільного виконання рішення АМКУ за результатами розгляду скарги?
— Які наслідки невиконання замовником рішення АМКУ за результатами розгляду скарги?
— У якому порядку та протягом якого строку на керівника замовника, який не виконує рішення АМКУ, накладається штраф (від 34 000 грн. до 85 000 грн.)?
— До якого суду подавати позовну заяву про оскарження рішення АМКУ, прийнятого за результатами розгляду скарги?
— Чи допоможе зміна процедури оскарження припинити необґрунтоване оскарження закупівель та невиправдані затримки у проведенні тендерів?

10. Посилення відповідальності за порушення законодавства про публічні закупівлі.

— Чи підвищено розмір штрафів для посадових осіб замовника за порушення порядку проведення закупівель?
— Яким чином реалізовано концепцію персональної відповідальності керівника замовника: за укладення договорів, які передбачають оплату товарів, робіт і послуг до або без проведення процедур закупівель – штраф від 34 000 грн. до 170 000 грн. тощо?
— Чи змінився розмір адміністративної відповідальності для інших службових (посадових), уповноважених осіб замовника: за неправомірне застосування переговорної процедури закупівлі, безпідставне відхилення тендерної пропозиції, порушення строку оприлюднення тендерної документації тощо – штраф від 25 000 грн. до 51 000 тис. грн. (у разі повторного порушення протягом року – від 51 000 грн. до 85 000 грн.)?
— У якому порядку та які органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення посадових осіб замовника закупівель?
— Чи збільшено строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про публічні закупівлі?
— Яким чином керівнику та посадовим особам замовника мінімізувати можливість порушення процедури закупівель та запровадити ефективну систему управління ризиками?

11. Порядок здійснення публічних закупівель: інші зміни.

— Яким чином змінилися вимоги щодо змісту та ступеню деталізації положень технічної специфікації на предмет закупівлі?
— Чи дозволено замовнику укладати один договір про закупівлю з переможцем декількох або усіх лотів єдиного предмету закупівлі?
— Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед замовником за раніше укладеним договором? За яких умов тендерна пропозиція відповідного учасника не буде відхилена та як учаснику відновити свою репутацію перед замовником?
— Чи продовжено дій норми про закупівлю ліків та вакцин через міжнародні організації та на який строк?

12. Введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі: особливості перехідного періоду.

— Який порядок вступу в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі»?
— Коли нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» буде введена у дію?
— Чи усі положення нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» вводяться у дію одночасно?
— За якими правилами завершувати закупівлі, розпочаті до введення в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (до 19 квітня 2020 року)?
— Чи потрібно вносити зміни до договорів, укладених до введення у дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі»? Відповідно до яких правил можливе внесення таких змін?

БЛОК №2. Актуальні зміни законодавства про публічні закупівлі: 2019 рік.

1. Нові правила функціонування системи Prozorro та авторизації електронних майданчиків.

— Яким чином змінився порядок функціонування електронної системи закупівель та процедура авторизації електронних майданчиків (постанова КМУ від 10.07.2019 № 704, набрала чинності 21.08.2019)?
— Чи збільшено розмір тарифів за подання учасникам закупівель тендерних пропозицій?
— У чому суть нового рівня акредитації електронних майданчиків (п’ятого рівня)?
— Які вимоги необхідно виконати для авторизації електронного майданчика за п’ятим рівнем акредитації?
— Який поточний стан авторизації електронних майданчиків в системі Prozorro? Чому електронні майданчики перебувають у стані попередньої авторизації і що потрібно зробити операторам цих майданчиків для повної авторизації?
— Протягом якого строку оператори авторизованих майданчиків повинні надати Мінекономрозвитку копії атестатів відповідності комплексної системи захисту інформації, отримані у Держспецзв’язку (ДСЗІ)? З якого моменту відраховується цей строк і чи отримав сам адміністратор системи Prozorro (ДП «Прозорро») атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ)?
— Яким чином відбувається тестування електронних майданчиків з метою їх переведення з режиму попередньої авторизації до повної авторизації?
— Чи посилено вимоги до діяльності електронних майданчиків та відповідальність їх операторів за порушення умов роботи у системі Prozorro?
— Чи збільшилася кількість підстав для відключення електронного майданчику від системи Prozorro?
— Які зобов’язання оператора електронного майданчика після його відключення від системи Prozorro?

2. Перший рік моніторингу публічних закупівель. Практика застосування Закону про здійснення моніторингу публічних закупівель № 2265-VII від 21.12.2017

— Яким порядок та мета здійснення моніторингу публічних закупівель?
— Що може бути приводом для початку моніторингу закупівлі з боку Державної аудиторської служби України (ДАСУ)?
— Які перспективи передачі функцій з моніторингу публічних закупівель Офісу фінансового контролю?
— Чи запроваджено ризик-орієнтований підхід у процедурі моніторингу публічних закупівель?
— Що таке індикатори ризику і як за їх допомогою відбувається виявлення «підозрілих закупівель»?
— Які ознаки закупівлі віднесено до автоматичних індикаторів ризику (Наказ ДАСУ від 11.09.2018 № 196)?
— Який ступінь ризику може бути присвоєно процедурі закупівлі та з яким ступенем ризику закупівля однозначно потрапляє під моніторинг?
— Чи може бути підставою для моніторингу закупівлі інформація, отримана від ЗМІ або громадських організацій? Чи передбачено процедуру перевірки такої інформації на предмет її достовірності та об’єктивності?
— Яким чином здійснюється громадський контроль за порядком здійснення публічних закупівель?
— Який статус порталу DoZorro та як його діяльність впливає державний моніторинг публічних закупівель?
— Чи можна портал DoZorro використовувати для оцінки добросовісності замовників та законності окремих закупівель?
— Який граничний строк проведення моніторингу закупівлі?
— Яким чином в ході моніторингу перевіряється інформація, яка була підставою для його проведення? Які права замовника під час проведення моніторингу закупівлі?
— Яким чином оформляються результати моніторингу закупівлі?
— У якому порядку та протягом чого строку замовник повинен усунути виявлені під час моніторингу порушення законодавства? Чи звільняються від відповідальності посадові особи замовника, які своєчасно виконали вимогу про усунення порушень, виявлених під час моніторингу?
— Чи може замовник не погодитися з результатами моніторингу та яким чином їх оскаржити?
— Які наслідки неналежного реагування на вимогу про усунення порушень, виявлених під час моніторингу?
— Які особливості проведення ДАСУ перевірок за наслідками моніторингу закупівель?
— Чи створено для ДАСУ окремий кабінет у системі Prozorro та забезпечено електронний обмін інформацією з замовниками закупівель?
— Чи є хід та результати моніторингу публічних закупівель відкритими для загального доступу?

3. Допорогові публічні закупівлі: нова інструкція

— З яких причин скасовано наказ ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель»?
— Які правила використання системи Prozorro для здійснення допорогових закупівель встановило ДП «Прозорро» (наказ № 10 від 19.03.2019)?
— Які особливості участі у допорогових закупівлях через систему Prozorro?
— Які етапи проведення допорогових закупівель у системі Prozorro?
— Яким чином відбувається оприлюднення оголошення про проведення допорогової закупівлі у системі Prozorro?
— Який порядок та строк подання учасниками пропозицій для участі у допороговій закупівлі через систему Prozorro?
— Яким чином проходить електронний аукціон при допорогових закупівлях? Чи можливе проведення допорогової закупівлі у разі подання пропозиції лише одним учасником?
— За допомогою яких інструментів учасник допорогової закупівлі може реагувати на допущені замовником порушення порядку проведення закупівлі?
— Яким чином відбувається укладення договору з переможцем допорогової закупівлі у системі Prozorro?
— Які підстави для відміни допорогової закупівлі або визнання її такою, що не відбулася?

БЛОК №3. Prozorro: законодавчі та технічні аспекти роботи.

1. Електронна система закупівель. Сфера застосування системи Prozorro.

— Що таке електронна система закупівель та з яких складових частин вона складається?
— Які технічні вимоги до роботи електронної системи закупівель?
— Яке місце системи Prozorro у електронній системі закупівель?
— Який порядок роботи з системою Prozorro? Яким чином брати участь у закупівлях через електронні майданчики?
— У яких випадках проведення закупівель через систему Prozorro є обов’язковим?
— Яка сфера застосування Закону про публічні закупівлі?
— Чи є Закон про публічні закупівлі єдиним законодавчим актом, який регулює порядок здійснення публічних закупівель в Україні?
— У яких випадках допускається регулювання відносин, пов’язаних із здійсненням публічних закупівель, іншими законами, ніж Закон про публічні закупівлі?
— Чи змінився перелік випадків, коли Закон про публічні закупівлі не застосовується при проведенні закупівель?
— Чи зменшилися вартісні пороги для здійснення закупівель через систему Prozorro відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі?
— Яким чином здійснюються публічні закупівлі вартість до 50 тис. грн.? Чи можна використовувати при здійсненні таких закупівель систему Prozorro?
— Яким чином врегульовано порядок здійснення закупівель для забезпечення потреб національної безпеки і оборони? Чи забезпечено виконання державного оборонного замовлення шляхом проведення конкурентних закупівель?

2. Користувачі системи Prozorro: замовники та учасники публічних закупівель.

— Кому надано право на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг з використанням системи Prozorro?
— За якими критеріями відбулася категоризація замовників у новій редакції Закону про публічні закупівлі?
— Чи може приватний бізнес використовувати систему Prozorro для здійснення корпоративних закупівель?
— Чи змінився перелік окремих сфер господарювання, у яких суб’єкти господарювання повинні здійснювати закупівлі через систему Prozorro?
— Хто може бути учасником публічної закупівлі?
— Чи надано право на участь у публічних закупівлях об’єднанням підприємств?

3. Принципи здійснення публічних закупівель.

— На яких принципах здійснюються публічні закупівлі?
— Які вимоги необхідно виконати замовнику для забезпечення рівного та недискримінаційного підходу до усіх учасників процедури закупівлі?
— Яким чином забезпечується відкритість та прозорість публічних закупівель? Які успіхи України у відповідній сфері?
— Які міжнародні стандарти проведення публічних закупівель?
— Які особливості проведення закупівель за рахунок коштів, залучених Україною у міжнародних фінансових організацій?

4. Державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель.

— Які органи та у якому порядку здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель: Мінекономрозвитку, Держказначейство, ДАСУ, Рахункова палата, АМКУ?
— Який державний орган має статус Уповноваженого органу з питань закупівель? Які завдання та повноваження Уповноваженого органу?
— Яким чином Уповноважений орган здійснює нормативне регулювання порядку здійснення публічних закупівель?
— Що таке інформаційний ресурс з питань публічних закупівель? Яка юридична сила консультацій з питань публічних закупівель, розміщених на інформаційному ресурсі?
— Яким чином відбувається громадський контроль за порядком здійснення публічних закупівель?
— Якими інструментами реагування на можливі порушення процедури закупівель наділена громадськість?
— Який статус порталу DoZorro та чи можна його дані використовувати при моніторингу публічних закупівель?

5. Моніторинг публічних закупівель.

— Який порядок здійснення моніторингу публічних закупівель?
— Чи підлягають моніторингу закупівлі для виконання державного оборонного замовлення?
— За допомогою яких індикаторів ризику система Prozorro виявляє підозрілі дії замовників та учасників закупівель?
— Чи зупиняється на період моніторингу процедура закупівлі?
— Яким чином замовник має реагувати на запити ДАСУ під час моніторингу закупівлі?
— У якому порядку замовник повинен виконати вимогу про усунення порушень процедури закупівлі та які наслідки її невиконання замовником?
— Які правила складання протоколу та розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб замовника за порушення, виявлені за результатами моніторингу?
— За яких умов посадові особи замовника не несуть адміністративної відповідальності за порушення, виявлені під час моніторингу?
— Яким чином оскаржити результати моніторингу закупівлі?

6. Планування публічних закупівель.

— Який порядок та основні вимоги до процесу планування закупівель?
— Яким чином формується річний план закупівель та які методи аналізу ринку дозволено використовувати при річному плануванні закупівель?
— Які відомості обов’язково повинен містити річний план закупівель? Чи передбачено складання та оприлюднення додатку до річного плану закупівель?
— Хто відповідальний за розробку та оприлюднення річного плану закупівель?
— Які наслідки здійснення закупівлі, не передбаченої річним планом?

БЛОК №4. Загальні умови здійснення публічних закупівель.

1. Процедури публічної закупівлі.

— Які процедури закупівлі передбачає нова редакція Закону про публічні закупівлі?
— Наскільки змінився перелік процедур закупівлі?
— Які процедури закупівлі віднесено до категорії конкурентних: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог?
— Чи змінився статус переговорної процедури закупівлі?
— Які умови та правила проведення процедури спрощеної закупівлі та чи допоможе вона вивести «з тіні» допорогові закупівлі? Чи обов’язково проводити спрощену закупівлю через систему Prozorro?
— Якими правилами має керуватися замовник при виборі процедури для здійснення закупівлі?
— Які наслідки неправильного вибору процедури закупівлі?
— Які обставини можуть свідчити про умисне створення умов для уникнення конкурентної процедури закупівлі (тендеру)?

2. Оприлюднення інформації про публічні закупівлі.

— У якому порядку відбувається оприлюднення інформації про публічні закупівлі?
— Які документи повинен оприлюднити замовник для початку процедури закупівлі?
— Яким чином відбувається розміщення інформації та завантаження документів у системі Prozorro? Які вимоги щодо електронного документообігу потрібно виконати для роботи у системі Prozorro?
— У якому порядку відбувається реєстрації та електронна ідентифікації користувача у системі Prozorro?
— Які засоби електронної ідентифікації (ЕП, BankID, MobileID) доступні для реєстрації у системі Prozorro?
— Чи можливе обмеження доступу зацікавлених осіб до інформації про публічні закупівлі?
— Які вимоги до складу та змісту тендерної документації у разі оголошення замовником конкурентної процедури закупівель?
— Які особливості оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
— За яких обсягів закупівлі оголошення про її проведення додатково оприлюднюється англійською мовою?
— Чи можливе проведення закупівлі без оголошення про її проведення у системі Prozorro?

3. Організація закупівельної діяльності замовника: уповноважена особа та тендерний комітет.

— Хто відповідає за організацію та проведення процедур закупівель?
— Яким чином відбувається призначення (визначення) уповноваженої особи з організації та проведення закупівель?
— Чи можна функції уповноваженої особи покласти на особу, яка не є працівником замовника?
— Які вимоги щодо неупередженості та об’єктивності роботи уповноваженої особи під час організації і проведення закупівель?
— Які вимоги до освіти і стажу уповноваженої особи та на підставі яких документів вона здійснює свою діяльність?
— Чи допускається відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі діяльність тендерних комітетів?
— Протягом якого строку замовники мають забезпечити передачу функцій з організації та проведення закупівель від тендерних комітетів до уповноважених осіб?
— Які вимоги щодо кількісного та персонального складу тендерних комітетів протягом перехідного періоду? Кому заборонено входити до складу тендерних комітетів?
— Які функції тендерного комітету та яким чином відбувається їхня реалізація?
— Який порядок оформлення рішень тендерного комітету та за яких підстав можливий його перегляд?
— Чи призведе ліквідація тендерних комітетів до зменшення корупційних ризиків у процедурах закупівель?

4. Кваліфікаційні критерії відбору учасників закупівлі.

— Що таке кваліфікаційні критерії та яким чином підтверджується відповідність учасників закупівлі цим критеріям?
— Чи змінився перелік кваліфікаційних критеріїв відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі?
— За якими правилами замовник здійснює вибір кваліфікаційних критеріїв для підтвердження учасниками?
— Чи правомірно вимагати в учасника підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів? Чи не призводить така вимога до дискримінації окремих учасників процедури закупівлі?
— За допомогою яких документів можна підтвердити наявність матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу? Чи достатньо залучення аутсорсингових компаній та орендованих потужностей для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям?
— У чому суть нового критерія фінансової спроможності? У яких межах учасник зобов’язаний розкрити свою фінансову звітність для підтвердження фінансової спроможності?
— За допомогою яких документів учасники підтверджують свою відповідність кваліфікаційним критеріям? Чи потрібно учасникам надавати інформацію з державних реєстрів та баз даних, доступ до яких є у замовника?

5. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.

— У яких випадках замовник зобов’язаний відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі?
— Чи встановлює нова редакція Закону про публічні закупівлі додаткові підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі?
— Яким чином причетність до корупційних та антиконкурентних дій може обмежити участь особи у публічних закупівлях?
— Чи зобов’язаний замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним з замовником договором? Яким чином такому учаснику довести свою добросовісність та надійність для допуску до участі у процедурі закупівлі?
— Яким чином перевірити учасника на предмет його наявності у «санкційному списку»?
— У якому порядку учасники закупівлі підтверджують відсутність підстав для відхилення тендерних пропозицій?
— Які документи підтверджують відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції та з якими з них замовник має змогу ознайомитися самостійно? Чи може замовник вимагати надання документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих державних реєстрах та базах даних, доступ до яких є у замовника?
— Які зобов’язання переможця процедури закупівлі щодо документального підтвердження відсутності підстав для відхилення його тендерної пропозиції? Яким чином підтверджується добросовісність субпідрядників та аутсорсингових компаній, залучених переможцем до виконання предмету закупівлі?

6. Рамкові угоди у сфері публічних закупівель.

— Що таке рамкові угоди та яким чином відбуваються закупівлі у межах таких угод?
— У якому порядку укладаються рамкові угоди та чи обов’язково для укладення рамкової угоди використовувати систему Prozorro?
— Хто є сторонами рамкової угоди?
— Чи можливе укладення рамкової угоди від імені замовника централізованою закупівельною організацією?
— Який статус централізованих закупівельних організацій та на яких підставах вони здійснюють публічні закупівлі від імені замовників?
— Чи вільний замовник у виборі централізованої закупівельної організації для проведення закупівлі в його інтересах?
— Скільки учасників може бути стороною рамкової угоди? Чи допускається укладення рамкової угоди з одним учасником?
— Яку кількість рамкових угод може укласти один замовник?
— На який максимальний строк може бути укладено рамкову угоду?
— Чи обмежено перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами?
— Чи може виконання робіт бути предметом рамкової угоди?
— Яким чином відбувається оприлюднення відомостей про укладену рамкову угоду?
— У якому порядку відбуваються конкретні закупівлі у межах рамкових угод?
— За якими правилами замовник обирає конкретного постачальника товарів (надавача послуг) серед учасників, з якими укладено рамкову угоду? У якому випадку проводиться конкурентних відбір серед учасників, з якими укладено рамкову угоду?
— Чи можна на етапі укладення договору з конкретним учасником змінити істотні умови закупівлі, попередньо погоджені при укладенні рамкової угоди?
— Чи може замовник відмовитися від закупівлі товарів і послуг в тих учасників, з якими укладено рамкову угоду?

7. Звітування у сфері публічних закупівель.

— У якому порядку замовник подає звіт про результати закупівлі?
— Які відомості повинен містити звіт про результати закупівлі?
— Протягом якого строку відбувається оприлюднення звіту про результати закупівлі?
— Яка відповідальність за несвоєчасне оприлюднення звіту про результати закупівлі?
— Які особливості звітування про закупівлі, проведені без застосування системи Prozorro?
— Чи обов’язкове оприлюднення у системі Prozorro звіту про будь-який договір, укладений замовником (незалежно від суми)?
— У яких випадках замовник зобов’язаний оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю?
— Які відомості має містити звіт про виконання договору про закупівлю?

БЛОК №5. Відкриті торги – основна конкурентна процедура закупівель.

1. Відкриті торги: загальні умови проведення.

— Що таке відкриті торги та у чому полягає їх суть?
— Чому відкриті торги є основною процедурою закупівель?
— Яка мінімальна кількість учасників потрібна для проведення відкритих торгів?
— Який порядок оприлюднення та вимоги до оголошення про проведення відкритих торгів?
— Які вимоги до змісту та форми тендерної документації для проведення відкритих торгів?

2. Подання тендерних пропозицій.

— Який порядок подання учасниками тендерних пропозицій для участі у відкритих торгах?
— Які правила завантаження документів та заповнення стандартизованих форм для подання тендерної пропозиції?
— Чи може замовник вимагати від учасників подання тендерних пропозицій у паперовій формі?
— Протягом якого строку учасники можуть подавати тендерні пропозиції для участі у відкритих торгах?
— Яким чином відбувається фіксація дати та часу подання тендерної пропозиції в системі Prozorro?
— Чи має учасник право подати більше ніж одну тендерну пропозицію для участі у відкритих торгах?
— Чи може система Prozorro обмежити право окремих учасників на подання тендерних пропозицій?
— Які вимоги до ціни тендерної пропозиції та чи може вона перевищувати очікувану вартість предмету закупівлі?
— У яких випадках тендерні пропозиції автоматично не приймаються системою Prozorro?
— Які можливі дії учасника у разі закінчення строку дії тендерної пропозицій та як вони впливають на його подальшу участь у тендері?
— Протягом якого строку учасники мають право внести зміни до своїх тендерних пропозицій?
— За яких умов можливе відкликання тендерної пропозиції та як при цьому не втратити надане забезпечення?
— У якому порядку та протягом якого строку учасник може виправити формальні помилки у тендерній пропозицій для запобігання її відхиленню?
— Які вимоги для подання тендерних пропозицій об’єднаннями підприємств?

3. Розкриття тендерних пропозицій.

— У якому порядку відбувається розкриття тендерних пропозицій?
— Яким чином забезпечується охорона конфіденційної інформації при розкритті тендерних пропозицій? Які відомості учасник може віднести до конфіденційної інформації? Хто має доступ до інформації, яка визначена учасником конфіденційною?
— Які відомості з тендерної пропозиції не можуть бути віднесені до конфіденційної інформації?
— Які правила формування списку учасників за наслідками розкриття тендерних пропозицій для проведення електронного аукціону?
— Чи є ціна тендерної пропозиції основним критерієм формування списку учасників?
— Який порядок складання та оприлюднення протоколу розкриття тендерних пропозицій?

4. Електронний аукціон. Оцінка та розгляд тендерних пропозицій.

— У якій послідовності розкривається інформація про ціни тендерних пропозицій перед початком електронного аукціону?
— Чи відбувається розкриття інформації про учасників перед початком електронного аукціону?
— Який порядок проведення електронного аукціону в системі Prozorro?
— Чи забезпечено проведення електронного аукціону у режимі реального часу?
— У скільки етапів проводиться електронний аукціон?
— Яким чином визначається стартова ціна електронного аукціону та відбувається поетапне її пониження?
— Що таке крок пониження ціни під час електронного аукціону та який його мінімальний розмір?
— Які особливості застосування приведених цін під час електронного аукціону?
— За якими критеріями та методикою відбувається оцінка тендерних пропозицій під час електронного аукціону?
— Чи є ціна основним критерієм оцінки тендерних пропозицій? Яке мінімальне значення питомої ваги цінового критерію при оцінці тендерних пропозицій?
— Яке значення нецінових критеріїв при оцінці тендерних пропозицій?
— Які особливості застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки? Які витрати включає у себе вартість життєвого циклу та за якою методикою відбувається їх розрахунок?
— За якими правилами визначається найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція?
— У якому порядку та протягом якого строку відбувається розгляд найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції на предмет її відповідності вимогам тендерної документації?
— Які наслідки відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною?
— Чи можливі переговори щодо зміни зміст або ціни тендерної пропозицій після її розкриття?
— Яким чином відбувається оцінка та розгляд тендерної пропозиції з аномально низькою ціною?
— За допомогою яких методів доказування учасник може обґрунтувати аномально низьку ціну тендерної пропозиції?
— Які наслідки недостатнього обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції?

5. Визначення переможця відкритих торгів та укладення договору про закупівлю.

— За наявності яких умов замовник визначає переможця відкритих торгів та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю?
— Чи може учасник, якого не визнано переможцем, вимагати у замовника надання інформації про тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі та підстав для визнання її найбільш економічно вигідною?
— Яким чином відбувається оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем відкритих торгів?
— Протягом якого строку замовник укладає з переможцем відкритих торгів договір про закупівлю? Яким чином змінюється відповідний строк у разі оскарження закупівлі?
— Чи можливе укладення одного договору про закупівлю з переможцем декількох або всіх лотів предмету закупівлі?
— Які наслідки відмови переможця процедури закупівлі від укладення та підписання договору про закупівлю?

6. Відхилення тендерних пропозицій.

— Які підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі?
— Які найпоширеніші причини для відхилення тендерних пропозицій та як їм запобігти?
— Які наслідки відхилення тендерної пропозицій учасника, якого визначено переможцем процедури закупівлі?
— У якому порядку учасники закупівлі повідомляються про відхилення тендерних пропозицій?
— Чи може замовник самостійно скасувати своє рішення про відхилення тендерної пропозицій за зверненням учасника?

7. Відміна тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.

— Які підстави для відміни тендеру?
— Чи змінився перелік підстав для відміни тендеру відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі?
— У яких випадках тендер відміняється автоматично без рішення замовника?
— За якої кількості поданих тендерних пропозицій тендер не може відбутися?
— У яких випадках замовник може визнати тендер таким, що не відбувся?
— Чи можлива відміна тендеру або визнання його таким, що не відбувся, частково (за окремим лотом)?
— Який порядок повідомлення учасників про відміну тендеру або визнання його таким, що не відбувся?

БЛОК №6. Інші конкурентні процедури: торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.

1. Торги з обмеженою участю.

— Чи є торги з обмеженою участю новим видом процедури закупівель?
— Які умови застосування процедури торгів з обмеженою участю?
— При якій вартості предмету закупівлі застосовується процедура торгів з обмеженою участю?
— Які особливості оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю: обов’язковий переклад англійською мовою, збільшений строки публікації тощо?
— Чи може замовник з власної ініціативи розіслати запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю усім відомим йому потенційним учасникам?
— Які особливості складання та оприлюднення тендерної документації для торгів з обмеженою участю?
— Зі скількох етапів складається процедура торгів з обмеженою участю?
— Чи обов’язкова попередня перевірка кваліфікації (кваліфікаційний відбір) учасників для безпосереднього допуску до торгів з обмеженою участю?
— Яка мінімальна кількість учасників необхідна для проведення кваліфікаційного відбору?
— У якому порядку та протягом яких строків відбувається кваліфікаційний відбір учасників?
— Які вимоги потрібно виконати учасникам для переходу на другий етап торгів з обмеженою участю (етап подання тендерних пропозицій)?
— Які вимоги до змісту та форми протоколу кваліфікаційного відбору?
— Які особливості проведення другого етапу торгів з обмеженою участю та яка кількість учасників має успішно перейти на цей етап, щоб він відбувся?
— Яким чином відбувається подання та розкриття тендерних пропозицій учасниками, які допущені до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю?
— Чи можлива зміна ціни та інших характеристик предмету закупівлі на другому етапі торгів з обмеженою участю?

2. Конкурентний діалог.

— Що таке конкурентний діалог та за яких умов застосовується процедура конкурентного діалогу?
— Потреба у закупівлі яких робіт та послуг допускає використання конкурентного діалогу?
— Чи є підставою для застосування конкурентного діалогу неможливість самостійного визначення замовником характеристик предмету закупівлі?
— У яких випадках заборонено застосування процедури конкурентного діалогу?
— Чи можлива закупівля товарів за процедурою конкурентного діалогу?
— Які вимоги до оголошення про проведення конкурентного діалогу?
— У якому порядку складається та оприлюднюється тендерна документація для проведення конкурентного діалогу?
— Яким чином замовнику описати орієнтовні результати робіт чи послуг, які від хоче отримати від учасників конкурентного діалогу?
— Які вимоги до предмету закупівлі не можуть бути предметом обговорення під час конкурентного діалогу?
— Скільки етапів передбачає процедура конкурентного діалогу?
— Які особливості першого етапу конкурентного діалогу?
— Який строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу?
— Що таке опис рішення про закупівлю та чи зазначається у ньому ціна предмету закупівлі?
— Які особливості розкриття тендерних пропозицій на першому етапі конкурентного діалогу? Чи оприлюднюється для вільного доступу інформація з описом рішення про закупівлю?
— Яким чином замовник здійснює відбір учасників для переговорів на першому етапі конкурентного діалогу?
— Яка мінімальна кількість учасників має брати участь у переговорах на першому етапі конкурентного діалогу?
— У якому порядку проводяться переговори з учасниками конкурентного діалогу?
— Яким чином під час переговорів відбувається визначення та уточнення характеристик робіт чи послуг, які замовник хоче закупити за результатами конкурентного діалогу?
— Чи можливі спільні переговори з усіма учасниками конкурентного діалогу?
— Яким чином під час переговорів з учасниками конкурентного діалогу досягти чіткої ідентифікації характеристик робіт (послуг), які потрібні замовнику?
— З урахуванням яких правил вносяться зміни до тендерної документації за результатами переговорів (першого етапу конкурентного діалогу)?
— Який порядок та строки участі у другому етапі конкурентного діалогу?
— Які вимоги до складання та подання учасниками конкурентного діалогу остаточних тендерних пропозицій?
— За якими правилами визначається переможець процедури конкурентного діалогу та який порядок укладення з ним договору про закупівлю?

БЛОК №7. Тендерна документації – основа конкурентної процедури закупівлі.

1. Тендерна документація: вимоги до змісту та форми.

— Що таке тендерна документація та з яких складових вона складається?
— Які відомості повинна містити тендерна документація?
— Яким чином скласти якісну та зрозумілу тендерну документацію?
— Чи передбачено складання тендерної документації у разі проведення спрощеної закупівлі?
— Яким чином замовнику уникнути у тендерній документацій вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?
— Які вимоги тендерної документації можуть бути розцінені як антиконкурентні чи дискримінаційні?
— Чи може тендерна документація встановлювати вимогу щодо документального підтвердження інформації, яка оприлюднена у формі відкритих даних або міститься у державних реєстрах з вільним доступом?
— Чи має тендерна документація містити проект договору про закупівлю?
— Чи є тендерна документації об’єктом права інтелектуальної власності?
— Який порядок затвердження та оприлюднення тендерної документації?
— Які вимоги щодо формату документів, які оприлюднюються у складі тендерної документації?
— Чи обов’язкова для застосування замовниками примірна тендерна документація (наказ Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680)? Чому варто врахувати структуру та основні положення примірної тендерної документації?

2. Визначення предмету закупівлі.

— Що може бути предметом публічної закупівлі?
— Як правильно визначити назву предмету закупівлі та вказати його якісні, кількісні і технічні характеристики?
— Чи обов’язковим є застосування Єдиного закупівельного словника при визначенні назви та характеристик предмету закупівлі?
— Які правила поділу предмету закупівлі на частини (лоти) та які особливості проведення закупівель лотами?
— Які ознаки свідчать про «штучне дроблення» предмету закупівлі з метою уникнення використання системи Prozorro? За допомогою яких інструментів держава виявляє та бореться з таким «дробленням»?
— За яких умов поділ предмету закупівлі на лоти є обумовлений об’єктивними обставинами?
— Чи допоможе запровадження процедури спрощеної закупівлі покласти кінець практиці «дробленню» публічних закупівель та підвищити привабливість використання системи Prozorro для проведення закупівель з невеликою вартістю?
— Яким чином змінилося визначення робіт у новій редакції Закону про публічні закупівлі? Чи віднесено розроблення проектної документації на об’єкти будівництва до категорії робіт?

3. Технічна специфікація до предмету закупівлі.

— Яким чином правильно та чітко підготувати технічну специфікацію до предмету закупівлі?
— Яку інформацію щодо технічних, функціональних та якісних характеристик предмету закупівлі (опис технологічного чи виробничого процесу, логістика постачання тощо) може містити технічна специфікація?
— Як використовувати плани, креслення, малюнки та описи при підготовці технічної специфікації?
— Яким чином забезпечити однозначність та зрозумілість вимог технічної специфікації?
— Чи може технічна специфікація містити посилання на конкретні торговельні марки, виробника чи комерційний процес? За яких умов таке посилання можна вважати обґрунтованим?
— Чи може технічна специфікація містити вимоги щодо маркування, протоколів випробувань або сертифікатів? Яким чином учасникам закупівлі виконати відповідні вимоги?
— Чи обов’язкове врахування у технічній специфікації інклюзивних (потреб осіб з інвалідністю) та екологічних (заходів з захисту довкілля) вимог?
— Як користуватися Бібліотекою примірних специфікацій при описі технічних вимог до предмету закупівлі?
— Яким чином учаснику підтвердити відповідність запропонованих ним товарів (робіт, послуг) вимогам технічної специфікації до предмету закупівлі?

4. Критерії та методика оцінки тендерних пропозицій.

— Які вимоги до змісту інструкції з підготовки тендерних пропозицій?
— Які кваліфікаційні критерії та вимоги до ділової репутації учасників може містити тендерна документація?
— Які способи підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам?
— Яким чином замовнику правильно визначити критерії та методику оцінки тендерних пропозицій і зазначити питому вагу кожного з критеріїв оцінки?
— Які особливості застосування як критерію оцінки вартості життєвого циклу?
— У якій валюті може бути визначена ціна тендерної пропозиції? Чи можливе зазначення вартості предмету закупівлі в іноземній валюті чи у грошовому еквіваленті відносно гривні?
— Який максимальний строк дії тендерної пропозиції може бути дозволений тендерною документацією?

5. Роз’яснення та зміни до тендерної документації.

— Яким чином учасники закупівлі можуть реалізувати право на роз’яснення тендерної документації?
— Чи можна звернутися із зверненням про роз’яснення тендерної документації без розголошення особи учасника, який звернувся за роз’ясненням?
— У якому порядку замовник має відповідати на звернення про роз’яснення тендерної документації і які наслідки ігнорування замовником відповідних звернень?
— У якому порядку та на яких підставах вносяться зміни до тендерної документації?
— Наскільки продовжується строк подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації?

6. Забезпечення тендерних пропозицій.

— Яким чином відбувається забезпечення тендерної пропозиції?
— Який вид, розмір та строк дії забезпечення тендерної пропозиції може передбачати тендерна документація?
— Які обмеження щодо максимального розміру забезпечення тендерної пропозицій?
— У яких випадках забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику? Куди перераховуються кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції і не повернуті учаснику закупівлі?
— За яких умов учасник може розраховувати на повернення наданого забезпечення тендерної пропозиції?
— Чи є перемога у тендері підставою для повернення забезпечення тендерної пропозиції?
— Яким чином повернути забезпечення тендерної пропозиції, оформлене у вигляді банківської гарантії?

БЛОК №8. Переговорна процедура закупівлі.

1. Винятковість переговорної процедури закупівлі та підстави для її застосування.

— У чому суть переговорної процедури закупівлі та чому її не відносять до конкурентних процедур?
— Яка позиція законодавця та органів державного контролю щодо доцільності застосування переговорної процедури закупівлі?
— Чи змінився статус переговорної процедури закупівлі відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі?
— Чи можливе застосування переговорної процедури закупівлі за наявності підстав для проведення конкурентної закупівлі (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, конкурентного діалогу)?
— У яких випадках замовнику дозволено застосовувати переговорну процедуру закупівлі? Чи змінився перелік цих випадків згідно з новою редакцією Закону про публічні закупівлі?
— Яким чином замовнику обґрунтувати наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі?
— Чи є підставою для застосування переговорної процедури закупівлі дворазова відміна процедури відкритих торгів?
— Чи можливе та у яких межах застосування переговорної процедури закупівлі під час оскарження результатів тендеру?
— Чи можна у межах переговорної процедури закупити додатковий обсяг товару (робіт, послуг) в учасника, з яких укладено договір за результатами проведеного тендеру?
— Які умови використання переговорної процедури для закупівлі товарів замовником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство?
— Які особливості закупівлі юридичних послуг у межах переговорної процедури закупівлі?

2. Порядок проведення переговорної процедури закупівлі.

— Який порядок проведення переговорів в межах переговорної процедури закупівлі?
— Чи може замовник обмежитися проведенням переговорів лише з одним учасником?
— Яким чином відбувається визначення учасника, з яким за результатами переговорів укладається договір про закупівлю?
— Які вимоги до змісту повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі? Чи підлягає відповідне повідомлення обов’язковому оприлюдненню у системі ProZorro?
— Який строк та порядок укладення договору про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі?
— У яких випадках переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником?
— Які потенційні ризики застосування переговорної процедури закупівлі для замовника та учасників?
— Які найпоширеніші порушення при проведенні переговорної процедури закупівлі?
— Які наслідки визнання підстав для застосування замовником переговорної процедури закупівлі необґрунтованими?

БЛОК №9. Договір про закупівлю.

1. Договір про закупівлю: основні вимоги.

— Який порядок та строк укладення договору про закупівлю?
— У якій формі укладається договір про закупівлю? Чи обов’язкова письмова форма договору про закупівлю?
— Чи дозволяє система Prozorro укласти договір про закупівлю в електронній формі (проект «Е-контракт»)?
— Які документи повинен надати переможець процедури закупівлі замовнику для укладення договору про закупівлю?
— Яким чином підтвердити право особи на підписання договору від імені переможця процедури закупівлі?
— У яких випадках для укладення договору про закупівлю потрібно надати докази отримання ліцензій чи документів дозвільного характеру?

2. Зміст договору про закупівлю.

— Як правильно скласти текст договору про закупівлю та коректно сформулювати його умови?
— Які істотні умови договору про закупівлю?
— Чи можуть умови договору про закупівлю відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі?
— Чи можливе визначення ціни договору про закупівлю у розмірі іншому, ніж вказаний у тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі?
— Які штрафні санкції для сторін можуть бути встановлені у договорі про закупівлю?

3. Внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

— У яких випадках допускається зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання?
— Чи може коливання ціни товару на ринку бути підставою для перегляду істотних умов договору про закупівлю?
— Чи дозволена зміна істотних умов договору про закупівлю у разі зміни ціна бензину, дизельного пального, газу, електричної енергії?
— Чи можуть валютні коливання бути підставою для перегляду істотних умов договору про закупівлю?
— Як впливає зміна податкового статусу сторони договору про закупівлю на дійсність його положень?
— За яких умов покращення якості предмету закупівлі може бути підставою для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю?
— У якому разі можливе продовження строку дії договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі? Які особливості продовження строку дії договору про закупівлю у кінці року?
— Чи можлива пролонгація договору про закупівлю внаслідок дії форс-мажорних обставин?
— Який порядок та строк оприлюднення замовником повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю?

4. Забезпечення виконання договору про закупівлю.

— Які вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю може передбачати тендерна документації?
— З урахуванням яких обставин замовник вирішує питання про доцільність встановлення вимоги про забезпечення виконання договору про закупівлю? У яких випадках немає потреба у встановленні такої вимоги?
— Який максимальний розмір забезпечення виконання договору про закупівлю?
— Які умови повернення забезпечення виконання договору про закупівлю учаснику? Куди спрямовуються кошти забезпечення у разі їх неповернення учаснику?

5. Нікчемність договору про закупівлю.

— Чи можливе укладення договору про закупівлю до або без проведення процедури закупівлі?
— Які підстави для нікчемності договору про закупівлю?
— Чи потрібно визнавати недійсність нікчемного договору про закупівлю у судовому порядку?
— Які правові наслідки нікчемності договору про закупівлю?

БЛОК №10. Порядок оскарження процедур закупівель.

1. Порядок оскарження закупівель: загальні засади.

— Який порядок оскарження процедури закупівлі?
— Чи змінився порядок оскарження процедур закупівель відповідно до нової редакції Закону про публічні закупівлі?
— Які способи оскарження процедур закупівель: АМКУ або суд?
— Чи можливе судове оскарження процедури закупівлі без звернення до АМКУ?
— За якими правилами відбувається оскарження процедури закупівлі у АМКУ?
— Які рішення та діяння замовника можуть бути оскаржені до АМКУ?
— Які скарги не можуть бути предметом розгляду в АМКУ?
— Які найпоширеніші порушення законодавства у сфері публічних закупівель та яка усталена практика їх розгляду в АМКУ?

2. Порядок подання та розгляду скарги в АМКУ.

— Який порядок подання скарги до АМКУ та які вимоги до її змісту і форми?
— Яким розмір плати за подання скарги до АМКУ та чи можливо її сплатити через систему Prozorro?
— Яким чином Кабмін зможе диференціювати розмір плати за оскарження процедури закупівлі?
— Які наслідки подання скарги без внесення плати за її подання? Чи є це автоматичною підставою для залишення скарги без розгляду?
— Чи має скаржник право на повернення сплаченої плати у разі задоволення його скарги?
— Чи можна відкликати скаргу після її подання до АМКУ?
— За допомогою яких засобів доказування скаржник може довести порушення процедури закупівлі та неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника? Які вимоги щодо належності, допустимості та достовірності доказів, що додаються до скарги?
— Які строки звернення до АМКУ із скаргою про порушення процедури закупівлі? Які наслідки пропуску відповідних строків та чи можливе їх поновлення з поважних причин?
— Які підстави для залишення скарги без розгляду та чи можливе повторне звернення зі скаргою після їх усунення?
— Чи може замовник добровільно усунути порушення, вказані у скарзі? Які це матиме наслідки для подальшого розгляду скарги в АМКУ?
— Який строк розгляду скарги в АМКУ та чи можливе його продовження?
— Чи заборонено замовнику після початку процедури оскарження відміняти тендер (переговорну процедуру) чи визнавати його таким, що не відбувся?
— Чи можливе укладення договору про закупівлю під час процедури оскарження?
— У якому порядку відбуваються засідання щодо розгляду скарг у сфері публічних закупівель? Які права щодо участі у засіданнях мають скаржник, замовник та інші зацікавлені особи? Чи можлива дистанційна участь у засіданні в режимі відеоконференції?
— Протягом якого строку можливе подання додаткових доказів та заявлення клопотань скаржником та замовником?
— Який порядок залучення експертів та спеціалістів під час розгляду скарги в АМКУ?
— Чи мають державні уповноважені АМКУ право на витребування документів та інформації за власною ініціативою?
— Який порядок прийняття та оголошення рішень колегію АМКУ за результатами розгляду скарг у сфері публічних закупівель?
— Які відомості повинне містити рішення АМКУ за результатами розгляду скарги у сфері публічних закупівель?

3. Виконання та оскарження рішень АМКУ у сфері публічних закупівель.

— Який строк добровільного виконання рішення АМКУ, прийнятого за результатами розгляду скарги у сфері публічних закупівель?
— Які наслідки невиконання замовником рішення АМКУ у сфері публічних закупівель?
— У якому порядку та протягом якого строку на керівника замовника, який не виконує рішення АМКУ накладається штраф (від 34 000 грн. до 85 000 грн.)?
— Чи є відмова у задоволенні скарги підставою для продовження призупиненої процедури закупівлі?
— До якого суду подавати позовну заяву про оскарження рішення АМКУ, прийнятого за результатами розгляду скарги у сфері публічних закупівель?

4. Порядок розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії.

— У якому порядку АМКУ розглядає справи про антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів? Яка практика розгляду відповідних справ?
— За якими критеріями АМКУ встановлює наявність антиконкурентних узгоджених дій учасників закупівель?
— Яка відповідальність передбачена для учасників закупівель у разі встановлення у їхніх діях ознак антиконкурентних узгоджених дій? Чи блокує це подальшу участь порушників у публічних закупівлях та на який строк?
— Яким порядок оскарження рішень АМКУ у справах про антиконкурентні узгоджені дії? За допомогою яких доводів можна оскаржити відповідне рішення АМКУ?

БЛОК №11. Юридична відповідальність у сфері публічних закупівель.

1. Загальні засади юридичної відповідальності.

— Хто несе відповідальність за порушення вимог Закону про публічні закупівлі?
— Чи передбачається посилення юридичної відповідальності за порушення процедури закупівлі у новій редакції Закону про публічні закупівлі?
— Хто може бути суб’єктом юридичної відповідальності за порушення у сфері публічних закупівель?
— Які найбільш поширені порушення процедури закупівель та як їх уникнути?
— Які види юридичної відповідальності передбачені у сфері публічних закупівель?

2. Адміністративна відповідальність.

— Які правила притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення процедури закупівель?
— Який розмір санкції за вчинення основних адміністративних правопорушень у сфері публічних закупівель?
— Чи персоніфіковано адміністративну відповідальність керівника замовника за правопорушення у сфері закупівель (укладення договорів про закупівлю до або без проведення процедур закупівель тощо)?
— За які адміністративні правопорушення відповідальність несе уповноважена особа з організації та проведення закупівель?
— У якому порядку та які органи розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері публічних закупівель?
— Який строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про публічні закупівлі?

3. Кримінальна відповідальність.

— Які діяння у сфері публічних закупівель можуть переслідуватися кримінальним законом?
— Яка практика розгляду кримінальних проваджень у сфері публічних закупівель?
— Яким чином вибудувати лінію захисту від державного обвинувачення у вчиненні злочину у сфері публічних закупівель?

4. Цивільна відповідальність (відшкодування шкоди).

— Чи можлива та на яких підставах цивільна відповідальність за шкоду, завдану внаслідок порушення порядку здійснення публічних закупівель?
— За допомогою яких засобів довести факт завдання шкоди у сфері публічних закупівель та домогтися її відшкодування?
— Чи можливе відшкодування у судовому порядку шкоди, завданої державі неправомірними діями замовника чи учасників процедури закупівлі?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...


Шевченко Олександр
OK
Шевченко Олександр

Координатор заходу

Связанные семинары
Экспертный блог Ответы на все Ваши вопросы

MARMAER

Семинары, тренинги, курсы, корпоративные тренинги, конференции – практические и интенсивные формы обучения для финансистов, юристов и руководителей.

ЧИТАЙТЕ НАС НА ПОЧТЕ

Мы принимаем к оплате: