Іноземні компанії 2026: Міжнародне структурування без ілюзій для українського кінцевого бенефіціарного власника (КБВ), CRS-ефект, ЄС-блок: AML/реєстри, DAC-логіка, ATAD: CFC-підхід ЄС, Anti-shell/ATAD3, Критерії обрання юрисдикції та конструктор міжнародної бізнес-структури (4 базові моделі, які реально використовують), Документи й позиція захисту: як зробити структуру «audit-ready» і «bank-ready», Карта рішень + «що робити завтра зранку», QA-cесія

– Post-BEPS реальність 2026: Вебінар, Семінар, Консультація
– Україна як «центр управління ризиком» для бенефіціара-резидента;
– Критерії обрання юрисдикції та/чи бізнес-моделі;
– ЄС-блок: правила, які вже формують практику, і готують до євроінтеграції;
– Конструктор міжнародної бізнес-структури: 4 базові моделі, які реально використовують;
– Документи й позиція захисту: як зробити структуру «audit-ready» і «bank-ready»;
– Карта рішень + «що робити завтра зранку»;
– Підсумкова QA-cесія

Блок 1. Міжнародне структурування в Post-BEPS реальність: чому структура має бути «податковою, банківською і регуляторною» одночасно

– Глобальний зсув: банки й податкові працюють в одному треку (AML/KYC ↔ податковий контроль), банківський комплаєнс як напівфіскальна функція

– Substance як нова «валюта довіри» (ключ і до податків, і до банку): що саме вважається реальним змістом (керування, люди, функції, ризики, рішення).

– Anti-abuse: PPT/MLI/GAAR — як мислить контролюючий орган, коли бачить «податкову економію» («коли податкова вигода — це не бізнес-мета»).

– Автоматичні обміни (CRS тощо): чому «конфіденційність» тепер – це про правильний комплаєнс, а не про «невидимість» (структура має витримувати питання «хто власник / хто контролює / звідки гроші»).

Блок 2. Україна як «центр управління ризиком» для бенефіціара-резидента

– Логіка українських антиофшорних правил (на рівні резидентства бенефіціара): де виникають звітність/контроль/докази.

– CRS-ефект: що реально розкривається в даних і прилітає до податкової і як це корелює з вашими деклараціями/структурою.

– Взаємодія «власник → українська та іноземна компанія → кошти й податки»: де найбільший ризик «невірного треку грошей».

Блок 3. «Три країни в одному кейсі»: інкорпорація ≠ місце бізнесу ≠ резидентство бенефіціара

1. Ролі юрисдикцій:

– Країна інкорпорації структури: корпоративний «скелет» і базові податки;
– Країна джерела доходу: PE/WHT/локальні вимоги до контрактів/ліцензій/ПДВ;
– Україна: резидентство КБВ, звітність, пояснювальна база для банків.

2. Постійне представництво як класичний «вистріл у ногу»: типові тригери в продажах/сервісах/управлінні.

Блок 4. ЄС-блок: правила, які вже формують практику, і готують до євроінтеграції

– AML/реєстри бенефіціарів: тренд на прозорість і міждержавну взаємодію.
– DAC-логіка (особливо DAC6): логіка “hallmarks” і чому транскордонні конструкції можуть ставати об’єктом розкриття.

– ATAD: CFC-підхід ЄС, interest limitation, hybrid mismatches, GAAR – як «погода», яку не можна ігнорувати.

– Anti-shell/ATAD3 як ідеологія: чому “порожні” компанії стають системною мішенню.
– ATAD 3 / shell risk як ідеологія: коли компанія без substance стає «видимою проблемою».

Блок 5. Конструктор міжнародної бізнес-структури: 4 базові моделі, які реально використовують

– Holding & Financing: навіщо, які non-tax причини, і де найчастіше «злами» (substance / beneficial ownership / PPT).

– Manufacturing / Distribution: як мислити ланцюгом вартості, де має бути прибуток, як не створити PE випадково, і чому бізнес-модель важливіша за прапор на статуті.

– IP / Intangibles: різниця між development vs exploitation, чому IP – улюблена зона контролю.
– Вбудована логіка Pillar 1 / Pillar 2 – кому реально болить, а кому поки – ні.

Блок 6. Документи й позиція захисту: як зробити структуру «audit-ready» і «bank-ready»

– «Папери, які вирішують»: що таке доказова база ділової мети/бенефіціарності/ сабстенсу.
– Постійне представництво: які тригери найчастіше спрацьовують у реальних операціях.

– ТЦУ-дисципліна як страховка (логіка master/local файлів, CbCR як тренд для груп).
– Банківський KYC-пакет: як мислить банк і як не довести комплаєнс до стану «нам простіше відмовити» (джерело коштів, економічний зміст, ланцюг власності, транзакційна логіка.)

Блок 7. Карта рішень + «що робити завтра зранку»

1. Decision-tree: як обирати юрисдикцію/модель під 5 цілей бенефіціара (активи, податки по ланцюгу, конфіденційність, bankability, source of funds).

2. Типові помилки: «компанія без функцій», «директор-номінал без змісту», «гроші без історії», «договір без реальності».

3. Roadmap на 30–60 днів:
– які дані зібрати,
– які ризики пріоритезувати,
– що можна вирішити самостійно,
– а що — тільки в індивідуальному проєктуванні (і чому це нормально).

Блок 8. Підсумкова QA-cесія

– відповіді на всі ваші питання

– Тривалість заходу [Вебінар, Семінар]: 7 годин;
– Запитання в чаті або голосом;
– Відповіді на запитання (індивідуальні або надіслані заздалегідь);
– Персональний доступ до відеозапису: 7 днів;
– Ексклюзивні презентації та матеріали доповідачів.
– Сертифікат;
– Особиста комунікація з доповідачами та колегами;
– 10 метрів до укриття;
– Забезпеченння залу резервним електропостачання та інтернет з’єднанням;
– Обід у ресторані та кава з випічкою зранку та в перервах;
– Набір для роботи на заході: пакет, ручка, блокнот;
– Знижка на поселення в Готелі (звяжіться з вашим менеджером).

09:00-10:00 – Реєстрація учасників в Залі
09:00-10:00 – Підключення учасників в ZOOM
10:00-11:30 – Сесія №1. КУЗНЕЧІКОВА Олена
11:30-11:45 – Перерва на каву
11:45-14:15 – Сесія №2. КУЗНЕЧІКОВА Олена
14:15-14:45 – Обід
14:45-17:15 – Сесія №3. КУЗНЕЧІКОВА Олена
17:15-17:30 – Перерва на каву
17:30-18:10 – Сесія №4. КУЗНЕЧІКОВА Олена
18:10 – Підсумкова QA-cесія